« Толерантне відношення до оточуючих»
Основне моє завдання - формування позиції громадянина, соціальної активності,
емоційної стійкості,комунікабельності та толерантності.Толерантність - це, в
першу чергу, терплячість, вміння спокійно ставитися до інших. А це, насправді, не так вже й легко, враховуючи те, що кожен з нас має свій характер, свої забаганки, улюблені й ненависні справи.10 ЗАПОВІДЕЙ,
НА ЯКІ Я ОПИРАЮСЬ У СВОЇЙ РОБОТІ
ІНСТРУМЕНТАРІЙ ПЛАНУВАННЯ
ТА ЗДІЙСНЕННЯ ВИХОВНОГО ВПЛИВУ
ЕТАПИ РЕАЛІЗАЦІЇ ВИХОВНОЇ ПРОГРАМИ
З КЛАСНИМ КОЛЕКТИВОМ
Толерантне відношення до оточуючих
З досвіду роботи класного керівника 8
класу
Ковальової Л.І.
Навчаючи – учись,
Навчаючись
твори,
У процесі творчості – навчай!
Пливуть
роки, змінюються суспільні формації, виникають незалежні держави, змінюється
світ через мережу Інтернет. Незмінними лишаються, напевно, вічні категорії:
урок , виховна година , класний керівник. Урок довжиною у 45 хвилин,
виховна година, що триває безперервно від першого знайомства з учнями і не лише
до випускного вечора, бо ж їм, нашим вихованцям, усе життя потрібна наша підтримка, добре слово, порада, наша радість за
підкорену ним, учнем, висоту.
Завданням школи, визначеним на
сучасному етапі розвитку освіти, є формування свідомості творчої особистості
здатної адекватно діяти за будь – яких обставин, приймати самостійні рішення,
дотримуватися власної лінії поведінки, поважати думки інших людей, реагувати на
глобальні зміни у світі. Наша держава потребує діяльних, інтелектуально
розвинених громадян. Лише творча, толерантна , естетично багата особистість в
змозі розв’язати складні завдання, які забезпечать не просто виживання, а
прогрес нації, здатної посісти гідне місце в світовому співтоваристві. Толерантність є основою демократії, а
непорозуміння у поліетнічному, поліконфесійному, полікультурному суспільстві
призводить до порушення прав людини, насильства та конфліктів. Втілення в
життя гуманістичних ідей милосердя, прав людини, людської гідності й
громадянської відповідальності є нині не тільки бажаним із суто етичних
міркувань, а й необхідним для прогресу й самого виживання людства .
Як писав Аристотель: «Хто рухається вперед у знанні, але відстає в моральності, той більше йде назад, аніж вперед.» Я вважаю що ці слова найбільш влучно відображають актуальну проблему сьогодення: проблему
взаєморозуміння. Воно передбачає лише нормальні
цивілізовані стосунки між людьми, усвідомлення того, що світ і соціальне середовище
багатомірні, а отже, і погляди на цей світ різні, вони не можуть і не повинні
зводитися до одноманітності або бути на чиюсь користь. І я
переконана, що система освіти має великий вплив на виховання молоді. Основні її задачі - формування
позиції громадянина, соціальної активності, емоційної стійкості,
комунікабельності та толерантності. Варто розуміти: для того, аби бути
толерантним, слід переглянути власні життєві принципи. Тільки та людина є
толерантною, яка може уявляти себе на місці інших людей, відчувати те, що
відчувають вони. Толерантність проявляється у бажанні підтримати, допомогти, не
бути осторонь. Варто розуміти кожного з них і багатьох подібних. Якщо
людина здатна відчувати страх, біль, сором інших, вона не може бути агресивною,
а значить, нетерпимою. І навпаки, інтолерантна особистість переконана в тому,
що її погляди, спосіб життя, манера поведінки є кращими, ніж у інших. Вона егоїстична, сконцентрована
переважно на собі та своїх інтересах, вимоглива, схильна до невиправданої
моралізації. Більш того, в інтолерантному суспільстві вплив однієї людини на
інших асоціюється із здібністю підкоряти людей своїй волі та владі.
Виховна
діяльність класного керівника складна і багатогранна. Класне керівництво, я
розпочала із вивчення класу й окремо кожного учня. У результаті
створилися необхідні умови для правильної раціональної
організації виховної роботи, для здійснення індивідуального підходу до учнів. З цією метою
проводжу анкетування учнів на визначення їх здібностей, інтересів, поглядів на
життя. Одним із можливих шляхів виховання всебічно розвиненої гармонійної
особистості, є використання на виховних заходах інноваційних виховних технологій : технологія виховання успішної
особистості, персоніфіковане (індивідуальне) виховання ,технологія
інтегрованого виховання, проектна технологія, технологія саморозвитку
особистості, колективні творчі справи. У період стрімкого розвитку інформаційних та телекомунікаційних технологій, у часи переходу до
високотехнологічного інформаційного суспільства, в якому якість
людського потенціалу, рівень освіченості й культури всього населення набувають
вирішального значення, важливим аспектом стає застосування цих технологій у
роботі класного керівника.
Використання комп’ютерних технологій у виховній роботі дозволяє формувати та
розвивати в учнів такі компетентності: саморозвиток та самоосвіту,
інформаційну, комунікативну, полікультурну, а умови залучення прикладних
комп’ютерних програм, ще й компетентнісну продуктивну творчу діяльність
Використання ІКТ – не самоціль, не данина моді. Це –
потреба часу Сучасному суспільству потрібна компетентна особистість, здатна
брати активну участь у розвитку економіки, науки, культури.
Пріоритетним у вихованні підростаючого
покоління вважаю виховання в учнів ціннісного ставлення до держави, тому велику увагу приділяю вихованню в них національної свідомості. Проведення бесід з даної тематики,
знайомство з історичним минулим та сьогоденням нашої Батьківщини, з подіями
Великої Вітчизняної війни формують у школярів почуття гордості та відповідальності за країну в якій ми
живемо.Тому я
намагаюсь постійно наголошувати, що їм, сьогоднішнім школярам, належить
будувати вільну незалежну державу і жити в ній. А тому від того, як вони навчатимуться зараз , залежить і майбутнє України. Це примушує учнів міркувати над тим, що
людині слід думати не тільки, як прожити самому особисто, але й відповідати за
життя своєї держави.
У класі були
проведені такі виховні заходи: Виховна година до річниці утворення
Кіровоградської області, « Держава на захисті життя і гідності людини», «Визволенню
України від німецько-фашистських загарбників присвячується»,» «Страшна тінь
Голодомору», « Це було під
Крутами», « Афганістан болить в моїй
душі», «Мій рідний край»,« Чорнобильське лихо пам’ятаємо», « Зірка пам’яті», «
Відомі люди нашої школи», « Вчимося
толерантності у суспільстві».
Формування творчої особистості інноваційними засобами виховання
вимагає великих психологічних зусиль. Та відрадно те, що робота над
розв’язанням цієї проблеми дає результати. Учні класу, працюючи над проектом
усного журналу « Відомі люди нашої школи» самостійно знаходили інформацію,
перегруповувалися, коли виникала така необхідність, самостійно розподіляли обов’язки у процесі роботи. Спостерігаючи за творчою
ініціативою учнів класу, я була задоволена тим, що недарма проводилися виховні
години, індивідуальні бесіди, години спілкування, колективні творчі справи.
Учні навчилися працювати в колективі, стали толерантними по відношенню одне до
одного, можуть і підтримують одне одного. Поняття «толерантність» є синонімом
слова «терпимість», саме так воно звучить латиною. На мою думку, толерантність людей є
найважливішою умовою миру і злагоди в сім’ї, колективі та суспільстві.
ВЧИМОСЯ ТОЛЕРАНТНОСТІ
Тренінг для учнів
За даними
деяких дослідників за всю історію свого існування людство жило в мирі лише 30
років. Отже, історія людства є історією воєнних конфліктів. Що і чому не дає
людям мирно співіснувати? Проаналізувавши, можна дійти висновку, що в багатьох
життєвих ситуаціях людям не вистачає саме терпимості одне до одного, а іншими
словами — толерантності. У наш час у світі поширюється рух за толерантність, бо
вона є необхідною умовою розвитку демократичної держави, умовою миру і злагоди.
— А чи стикалися ви в своєму житті з випадками
нетерпимого ставлення до себе?
Міні-лекція вчителя
Поняття «толерантність» є синонімом слова
«терпимість», саме так воно звучить латиною. Толерантність людей є найважливішою
умовою миру і злагоди в сім’ї, колективі та суспільстві. Адже соціальні
взаємовідносини постійно змінюються, породжуючи то гармонію, то однобічну
перевагу, а то й зіткнення безпосередніх інтересів. У різних людей — різні
погляди на життя, працю, кохання тощо. Чи завжди ми поважаємо думки, погляди
інших? Як треба поважати інших? Чи треба прагнути, щоб інша людина сприйняла
ваші погляди? Проявляти нетерпимість чи бути толерантним?
ПРИТЧА ПРО АКСАКАЛА
Помирає в одному поселенні старий аксакал. Прийшли до
нього люди попрощатися, та й говорять: «Скажи нам, мудрий старий, як вдалося
тобі створити такий порядок у сім’ї, що усі сини й невістки, дочки й зяті жили
разом у мирі й злагоді». Не може вже говорити старий — подають йому папір і
олівець, і він довго пише. І коли випадає з рук вмираючого аркуш, дуже
здивувалися усі — там 100 разів було написане одне слово. Не здогадуєтесь яке?
100 разів було написано слово — ТЕРПИМІСТЬ!
Вправа «Чим ми схожі?»
Учасники сідають по колу. Ведучий вибирає одного із
учасників за якоюсь реальною чи уявною схожою зі своєю рисою та запрошує його
до центра кола. Обраний звертається до кого-небудь з учасників у такий же
спосіб, але за іншим чинником. Так продовжується доти, доки усі учасники не
опиняться у колі.
Вправа «Картопля»
Ведучий. Часто буває так, що ми сприймаємо яку-небудь
групу, наприклад етнічну, як ціле і не замислюємось про те, що кожний її
представник — зовсім унікальний і неповторний. Наприклад, нам може здаватися,
що «всі китайці на одне лице», що всі німці страшні педанти, а фіни — мовчазні.
Однак якщо ми ближче познайомимося з конкретною людиною з цієї групи, більше
дізнаємось про неї, то її індивідуальність, неповторність будуть очевидними.
Давайте спробуємо проілюструвати унікальність всього
існуючого на практиці. Навряд чи хто-небудь вважає, що кілограм картоплі
наповнений індивідуальністю. Візьміть кожний собі по картоплині. Роздивіться її
якомога уважніше, з’ясуйте «особливі прикмети». На це дається 1 хвилина. Потім
картопля змішується. Кожний повинен знайти свою картоплину й описати її.
Вправа «Що таке толерантність?»
Мета: дати можливість учасникам сформулювати поняття
толерантності у його багатогранності.
Учасники діляться на 4 групи і після роботи в групах
пишуть своє визначення толерантності. Визначення повинно бути коротким та
ємним. Усі визначення записуються на ватман та прикріплюються на дошку.
Вправа «Імпульс»
Учасникам пропонується, стоячи в колі, взятися за руки
і по черзі передати «імпульс», швидко один раз стикаючи долоню сусіда, справа
наліво. Ведучий першим посилає сигнал і останнім його ж приймає, сповіщаючи про
отримання піднятою рукою.
Учитель. Отже, толерантність — це мистецтво жити в
світі несхожих людей та ідей.
Внесок учнів:
1-й учень. Толерантність — не поступливість.
Толерантність вище цього, це активна позиція, викликана визнанням прав і свобод
людства.
2-й учень. Мир — це перша та необхідна умова для
повноцінного дитинства. Немає більш несумісних понять, ніж війна та діти. І
немає благороднішої мети у людства, ніж захистити дітей і всіх людей на Землі
від війн і конфліктів.
3-й учень. За останні 5 тисяч років на планеті
відбулося 14 тисяч війн, у яких загинуло майже 5 мільярдів чоловік. Після
Другої світової війни у 70 країнах відбулося 130 збройних конфліктів і «малих»
війн, у яких загинуло 20 млн. чоловік. За всю історію свого існування людство
жило в мирі лише кілька десятків років.
Вправа «Про толерантність»
Прочитайте наведені висловлювання та обговоріть:
— Як ви їх розумієте, поясніть на прикладах це
положення;
— Що для автора (авторів) означає поняття
«толерантність»: визначте одним чи кількома словами;
— Чи погоджуєтеся ви з автором (авторами) цього
висловлювання:
Гідність людини полягає в тому, щоб любити тих, хто її
ображає. (Марк Аврелій, давньоримський імператор і філософ)
Нам потрібні реформи, а не революції. Нам потрібне
толерантне, досконаліше, людяніше суспільство. (А. Сахаров, радянський вчений в
галузі ядерної фізики)
Закликаю до відмови від політичної нетерпимості. Бо
вона схожа на кулю зі зміщеним центром, яка розриває суспільний організм,
травмує суспільну свідомість. (Леонід Кучма)
Ваша думка для мене глибоко ворожа, але за ваше право
її висловити я готовий віддати своє життя. (Вольтер, французький філософ епохи
Просвітництва)
Вправа «Як проявляти толерантність»
Проаналізуйте ситуації, оберіть свій варіант відповіді
й поясніть його. Дайте визначення поняттю «межа терпимості».
Ситуація 1
Дмитро має не типову для хлопця зачіску — занадто
довге волосся. Як поводитися тим, кому такий стиль не подобається?
Варіанти:
• Постійно демонструвати своє негативне ставлення, в
різкій формі рекомендувати змінити зачіску.
• Виходити з того, що людина має право на
самовираження і може робити будь-що зі своїм власним волоссям.
• Вимагати слідувати загальному стилю одягу та зачіски
на заняттях у школі.
Ситуація 2
Оксана часто пропускає уроки без поважних причин. Як
ставитися до цього?
Варіанти:
• Засуджувати вчинки учениці.
• Вважати, що це — особиста справа Оксани і не
втручалися.
• Із розумінням ставитись до проблеми Оксани,
поступово заохочувати її до навчання.
Ситуація 3
Вадим постійно виявляє неповагу до інших, грубість до
своїх товаришів. Як бути?
Варіанти:
• Прагнути уникати спілкування з Вадимом.
• Відповісти грубістю на грубість.
• «Ковтати» образи і проводити з учнем роз’яснювальну
роботу.
Робота в групах: намалювати емблему толерантності.
Учитель. Діти, у мене є квітка, але допоможіть мені
зробити її красивою, їй потрібні пелюстки, і не прості, а з рисами
толерантності, адже це — квітка толерантності.
(Діти роблять надписи і прикріплюють пелюстки.)
ТОЛЕРАНТНІСТЬ
ВРЯТУЄ СВІТ
Толерантне
ставлення людини
Збереже
планету від негод,
Розрубає
мотлох павутини,
Переріже
нитку перешкод.
Толерантне
ставлення до всього
Збереже,
врятує і спасе,
Допоможе
вгледіть перемогу,
Допоможе
витримати все.
Будь завжди
нестримним вільнодумцем,
Свої мрії
пензлем намалюй.
Освіти життя
яскравим сонцем,
Толерантний
всесвіт побудуй
Тест на визначення толерантності
1. Для того щоб не було війни ...
а) не можна нічого зробити, оскільки війни будуть завжди!
б) потрібно розуміти, чому вони відбуваються.
2. У школі проходить акція «Милосердя» ...
а) це тебе не цікавить;
б) намагаєшся, ніж можеш, допомогти ветеранам.
3. Ти протистоїш насильству ...
а) насильством;
б) ти приєднуєшся до інших людей, щоб сказати ні.
4. Один товариш тебе зрадив ...
а) ти мстиш йому;
б) ти намагаєшся порозумітися з ним.
5. Бачиш, коли сильний кривдить слабкого ...
а) байдуже проходиш повз;
б) втручаєшся.
6. Ти не згоден з кимось ...
а) ти не даєш йому говорити;
б) ти все-таки слухаєш його.
7. Учитель чекає відповіді учня ...
а) кричиш з місця;
б) даєш можливість відповісти іншому.
8. У тебе в класі біженець або біженці з інших республік ...
а) ти не спілкуєшся з ним;
б) допомагаєш йому влитися в колектив.
Вибери ту відповідь, яку ти вважаєш правильним, і порахуй, скільки
відповідей під пунктом «б» вийшло.
Ключ до тесту:
Якщо у тебе одні «б»: Чудово! Ти проявляєш більшу толерантність. Ти є
майбутнім громадянином світу. Поясни своїм друзям, як тобі це вдається.
Якщо у тебе від 3 до 5 «б»: Так! Ти не дуже толерантний. Ти занадто прагнеш
нав'язати свої ідеї, але проявляєш допитливість, і в тебе гарна уява.
Використовуй ці свої якості для боротьби з не толерантністю!
ВИЗНАЧНІ
ЛЮДИ НАШОЇ ШКОЛИ
( УСНИЙ
ЖУРНАЛ ДЛЯ УЧНІВ 8 КЛАСУ)
Мета і завдання:формувати в учнів усвідомлення правильного вибору
життєвого шляху на прикладі колишніх випускників школи;
виховувати повагу до людей, життя яких є зразком для оточуючих.
Обладнання:
фотографії колишніх учнів, газетні статті, інтернет - ресурс сайту « Вікіпедія».
Серце віддаю дітям…..
1
учень. Звичайно, ці слова стосуються вчителя. І тому першу сторінку нашого журналу ми присвячуємо
вчителям - нашим наставникам, старшим
друзям, які навчають, підтримують, сварять але не дивлячись ні на що люблять
своїх вихованців. Серед випускників нашої школи є також чимало вчителів , але
сьогодні ми поговоримо про нашого директора Безкровну Юлію Миколаївну. Перш за все , це колишня випускниця нашої школи,
яка отримала атестат про повну середню освіту з відзнакою – з золотою медаллю. А по друге, це керівник, у
якого в підпорядкуванні понад 100 учнів, 20 вчителів та штат технічного і обслуговуючого персоналу. Кожного дня директор має
вирішувати низку важливих проблем і завдань, які направлені перш за все на
нормальне функціонування учбового закладу. Але поряд тим Юлія Миколаївна вчитель української мови
та літератури, людина, яка любить і цінує все гарне навкруги - українську
пісню, щире слово, поезію наших земляків, в якій оспівана краса рідної землі.
Працюючи над багатьма проектами ( наскільки дозволяє посада і час) наш директор ніколи не залишає поза своєю
увагою побутові речі, такі як тепло та затишок школи, чистота і порядок у
класах, зовнішній вигляд як учнів так і вчителів . Своїм прикладом Юлія Миколаївна дає всім
зрозуміти, як має виглядати вчитель. Будучи
поціновувачкою творчості нашої
землячки , поетеси Оксани Степененко, Юлія Миколаївна довгий час збирала та упорядковувала збірочку
віршів поетеси. Все за що береться наш директор вона намагається виконати на відмінно, вкладає всю
душу і сили як і раніше , коли навчалася
в школі( так говорять колишні вчителі). Вимогливий але справедливий керівник,
досвідчений педагог, людина , яка в складних життєвих ситуаціях завжди може
знайти правильний вихід. Виваженість і поряд
з тим прямота та добросердечність , це риси , які характеризують нашого
директора. Але Юлія Миколаївна не завжди була на цій посаді, цьому передував
довгий і серйозний шлях на педагогічній ниві. 
Звичайна сільська дівчина з сім'ї колгоспників, маючи потенціал знань
отриманих в нашій школі, змогла знайти в своєму житті правильний шлях, який дав
змогу реалізувати себе як людину, і як професіонала . Звичайно, посада
директора школи це не посада директора заводу чи фабрики, але як говорять у
народі не посада прикрашає людину , а людина посаду і місце. Так і наша
Юлія Миколаївна своїм прикладом життя та роботи може бути
прикладом для наслідування своїх учнів.
Щорічно, 29 травня,
відзначається Міжнародний день миротворців Організації Об’єднаних націй, які
несуть службу в 18 місіях, частина яких розташована в гарячих точках планети.
З дня свого заснування - 1948 року, сили Організації
Об’єднаних націй із підтримки миру є одним із основних інструментів міжнародного
співтовариства у справі вирішення серйозних кризових ситуацій, які несуть
загрозу міжнародному миру і безпеці.
Миротворець - той, що несе мир.
Коротка
біографічна довідка :
На перший погляд звичайна
характеристика розумної, впевненої в собі та в своїх силах людини. Але між
скупими біографічними рядками ми не
можемо прочитати про те, що Олег Вікторович будучи досвідченою людиною у 2001
році пройшов відбір серед числа співробітників « Беркуту» до спеціального
миротворчого підрозділу МВС України. У райцентрі Гниляни, що за 30 кілометрів
від кордону з Македонією Олег Науменко разом зі своїми колегами , розпочав свою
миротворчу службу. Забезпечення громадського порядку в Косово було основним завданням для миротворчих сил,
адже через протистояння сербів та
албанців виникали різноманітні конфлікти. Поряд з тим українські офіцери
здійснювали патрулювання території, охорону депутатів Косовського парламенту,
супровід вантажів з вибухівкою, яку перевозили до місця видобутку гірської
породи, огляд автомобілів, які пересувались в горах і багато чого іншого, що
було необхідно для підтримання правопорядку у країні. Саме тієї весни стався
потужний землетрус в Косово, який приніс на цю неспокійну землю ще багато бід.
Адже тисячі людей залишилися без даху над головою, втратили засоби для існування,своїх рідних та
близьких. Офіцери миротворчого підрозділу брали активну участь у ліквідації
наслідків стихійного лиха. Адже міжетнічні конфлікти в країні, яка зазнала
удару від сильного природного катаклізму
поклали додаткові завдання на
плечі українських офіцерів , в тому числі
і на Олега Вікторовича. Охорона наметових містечок, де жили біженці,
забезпечення охороною зруйнованих помешкань та інфраструктури міст та сіл –
банків , магазинів, офісів від мародерів. Цей перелік може бути більш повним,
але люди, які працювали в зоні конфлікту і які бачили смерть на власні очі не
дуже охоче про це розповідають. Адже людське горе не має національності і
статі. Після більш як піврічного
перебування в зоні бойових дій Олег Вікторович
разом з товаришами повернувся додому.
За підтримку миротворчій місії в
Косово отримав Почесну грамоту. Згадуючи події тих часів, Олег Вікторович
Науменко зазначає, що завдяки добрій
підготовці та злагодженим діям усіх миротворців жоден працівник його підрозділу не постраждав.
Правоохоронці гідно виконали свій обов'язок та отримали чималий досвід, але
ніколи і ні за яких обставин не хоті
знову застосовувати ці, особливо на рідній землі.
Земля моя рідна, мій краю славетний,
Люблю як купаєшся ти у росі,
Як сонечко сходить, всміхаючись полю
Як все розквітає в природній красі
3 учень: Моя сторінка
присвячується молодій людині, яка , можливо на погляд інших не зробила нічого
надважливого, щоб заслужити слова « визначний», але він просто любить
свою роботу, і виконує її на відмінно. Це колишній учень нашої школи 1993 року
випуску Вєтров Валерій Петрович.
Коротка біографічна довідка:
.jpg)
Після закінчення школи в
1993 році отримав професію водія,
відслужив армію, повернувся а рідне село, почав працювати в колгоспі «
Рассвєт». Пізніше одним із перших створив фермерське господарство на основі
паїв колгоспників, які довірили молодому, але амбіційному хлопцю саме
найдорожче - свій шматок землі. Валерій одружений, має дружину та двох дочок.
Ось така біографія, але ми
знаємо, для того, щоб працювати на землі, як це робить Валерій Петрович ,багато
слів не потрібно. Адже земля любить , щоб про неї дбали - вчасно « годували»,
розпушували, гарно і вчасно боролися зі шкідниками, навіть давали відпочивати.
Тільки тоді вона сповна віддячить за турботу гарним врожаєм . Валерій Петрович
має штат робітників, які чітко виконують свою роботу, адже у тих хто працює з землею не може бути розгільдяйства і порушень. Все повинно бути сплановано і
виконуватись вчасно. У цьому багатьом фермерам можна повчитися у Валерія. Не
маючи управлінського досвіду роботи, не маючи вищої освіти, ця людина зуміла
організувати господарство,яке є
показовим у нашому селі. Впорядкована територія господарства, нова техніка, ( а
якщо і старіша то також у доброму стані)
чисті лани без шкідників, гарні врожаї, вчасна і досить значна плата за
аренду паїв людям, завжди стримане слово
– все це характеристика роботи і « обличчя» фермера Вєтрова Валерія Петровича.
Але поряд з професійною діяльністю ми не
можемо не відмітити і не згадати про
особисте життя Валерія. З впевненістю можна сказати, сім'я – це та опора для
людини, завдяки якій «можна гори звернути», якщо вдома лад і спокій, підтримка
рідних та близьких людей. Все це має Валерій. Він гарний сім'янин, турботливий
батько і взагалі гарна людина. Любить
подорожувати з сім'єю та друзями ( коли є вільний час) любить сучасну техніку,
поряд з тим Валерій Петрович депутат
Злинської сільської ради , активна
публічна людина, яка не стоїть осторонь проблем села та її жителів, і завжди
відкликається на прохання про допомогу , якщо має таку можливість. Адже бути
толерантним у відносинах з людьми , які тебе оточують є показником
цілеспрямованої сформованої особистості, не зацикленої тільки на накопиченні
матеріальних благі достатків. Таким є Валерій Вєтров, таким може бути багато
хто із наших учнів, якщо захоче цього і прикладе максимум зусиль для реалізації
своєї мрії у житті.
4 учень: а моя сторінка
присвячується моєму сусіду та старшому товаришу – Миколі Волобоєву. Микола
закінчив нашу школу 3 роки тому, і навіть не мав уявлення , як розпорядиться
доля з ним у майбутньому. Мріяв стати водієм-далекобійником, подорожувати і
насолоджуватися мирним небом на рідній землі. Але доля внесла свої корективи.
На даний момент він проходить службу за контрактом у в/ч0680 в місті
Кіровограді, разом з однослужбовцями виконує
завдання у зоні АТО на сході нашої держави. При нашій короткій зустрічі він
сказав, якщо не я, то хто? Тому нам залишається молитися за його благополучне
повернення, і молити Бога щоб війна закінчилася якнайшвидше.
5 учень: Я також хочу
розказати про молодого
хлопця, брата нашої шкільної подруги
Нєгретової Вікторії.
Олег Нєгретов – колишній учень нашої школи, студент НАВC , співробітник ППС м.Кіровограда, брав участь в протистоянні
в місті Києві, у складі спецпідрозділу « Кіровоград» був направлений в зону проведення АТО для
підтримання правопорядку. Спецпідрозділ ніс службу між містечком Красний Лиман
та Славянськом.
Нагороджений
Грамотою МВС України за подолання
труднощів у боротьбі з тероризмом, та співпрацю у збереженні цілісності держави
в ході АТО
Олег має мрію – працювати в системі
адвокатури, надавати юридичну допомогу людям
правовими методами, без зброї у руках. Він надіється, що скоро його мрія
здійсниться. 
Слово вчителя.
Шановні діти! Ну ось ми і
перегорнули декілька сторінок нашого нового журналу. Слово « визначні» занадто
помпезне, але ці люди своєю працею довели як нам так і всім оточуючим , що бути
професіоналом у своїй справі це і є найвища нагорода кожній людині, і
неважливо, в якій галузі ти будеш реалізовувати себе. Я маю сподівання , що долі цих людей подадуть
чудовий приклад для наслідування для Вас у майбутньому, коли перед вами стане
пора вибору професії. Неважливо, ким ви станете у житті, головне, залишайтесь
людьми, пам'ятайте про те, що людяність і порядність ніхто ніколи не відміняв,
ні при яких життєвих обставинах.
Сценарій проведення батьківських зборів на тему :
|
«
Роль і місце родини у формуванні безпечних навичок роботи в Інтернеті"
|
Зміст
1. Вступне слово класного керівника
2. Питання для обговорення на зборах
3. Анкетування для батьків учнів
4. Діаграма з результатами анкетування учнів
5. Пам’ятка для батьків
6. Плакати
7. Фотоматеріали
Слово класного керівника:
Шановні батьки!
З кожним роком все більше українських дітей користується Інтернетом у
повсякденному житті. Можливість підключитися до мережі не тільки через ПК, але
й за допомогою мобільних телефонів сприяє цій тенденції. Інтернет надає дітям
та молоді неймовірні можливості для здійснення відкриттів, спілкування й
творчості. Проте, оскільки з самого початку Інтернет розвивався без будь-якого
контролю, сьогодні він містить величезну кількість інформації, причому далеко
не завжди безпечної. У зв'язку із цим виникає проблема забезпечення безпеки
дітей. А хто їм може в цьому допомогти, якщо не ви, батьки?
З 7 до 11 років, діти як і раніше люблять грати та прагнуть використовувати
Інтернет саме як майданчик для ігор. Але в цьому віці в дітей прокидається так зване
соціальне «Я». Дітям важливо зайняти значуще місце в житті свого маленького
світу: класу, школи, дружити з однолітками. Тут їй буде потрібна реальна
допомога та просто увага батьків. Перші невдалі спроби дружби в початковій
школі можуть травмувати дитину. В цьому випадку батьки зможуть дати йому
практичні поради щодо встановлення контакту з однолітками, разом беручи участь
у віртуальному спілкуванні в мережі. Зрозуміло, у всьому необхідно
дотримуватись міри, і тоді Інтернет стане дитині помічником у подоланні
бар'єрів спілкування, партнером по розвиваючим іграм, учителем у вивченні
іноземних мов, джерелом необхідної інформації для уроків і просто – музики,
картинок та фотографій, мультфільмів і позитивних емоцій.
Дитина в 11-14 років – це підліток. І найголовнішою, провідною його
діяльністю є спілкування з однолітками. Тут Інтернет може стати просто
незамінним помічником. Але, знов таки, все добре в міру! Інтерактивне
спілкування потрібно обов'язково поєднувати з реальним. Після 11 років у
підлітків починає активно пробуджуватись інтерес до питань дорослого життя,
психології статей та всього, що з цим пов'язане. Важливо, щоб відповіді на свої
питання підліток знаходив в першу чергу у батьків, а не на сумнівних сайтах.
Крім того, у цьому віці в дітей з'являються кумири: співаки, спортсмени та
артисти, про яких їм хочеться довідатися все. В цьому випадку Інтернет – кращий
помічник та інформатор. Але батькам потрібно бути пильними, адже зірок часто
супроводжує скандальна інформація.
Питання для обговорення:
1. Інтернет-ризики для дітей- ''Дорослий'' контент: еротика, азартні ігри, реклама
тютюну та алкоголю.
- Незаконний
контент: порнографія.
- Он-лайн
насильство: заклики до асоціальної поведінки, жорстокості, насильства,
суїцидальної поведінки, сексуальної експлуатації тощо.
- Розголошення
приватної інформації, яка може бути використана проти дітей та їхніх родин.
- Контент, що може
задати фінансових збитків - короткі номери й платні сервіси, що тарифікуються
окремо, різного роду лотереї, тощо.
2. Інтернет-залежність.
Проблема
Інтернет-залежності одна з «гарячих» тем на світових психологічних форумах. В
даний час інтенсивно обговорюється і досліджується феномен залежності від
Інтернету - синдром Інтернет-адикції (addict -
від англ. наркоман). Симптоми захворювання - маніакальна пристрасть до
відправки листів електронною поштою і SMS, надмірне захоплення комп'ютерними
іграми, сексуальна заклопотаність. Інтернет-залежність виявляється в тому, що
люди настільки зосереджені на своєму віртуальному житті, що фактично
відмовляються від реального. Інтернет - адикти проводять до 18 годин в день в
кіберпросторі.
Інше визначення
Інтернет - залежності - це "нав'язливе бажання увійти до Інтернету,
знаходячись off-line, і нездатність вийти з Інтернет, будучи on-line".
Обговорення даного
феномена почалося з 1994 року, коли доктор психології Петербургського
університету Кімберлі Янг розробила і помістила на web-сайті спеціальний
тест-опитувальник, в якому взяли участь 500 чоловік. Результати тесту були
приголомшуючими: 400 чоловік опинилися Інтернет - залежними людьми.
Кимберлі Янг
виділяє наступні тривожні симптоми Інтернет - адикції:
1. Нав'язливе
бажання перевірити e-mail.
2. Постійне
очікування наступного виходу в Інтернет.
3. Людина надає
перевагу віртуальному спілкуванні, ніж спілкуванню з друзями і близьким.
4. Інформаційне
перевантаження - непереборна тяга пошуку інформації по WWW або веб-серфінг.
5. Прагнення грати
в мережеві ігри, прихильність до онлайн - аукціонів і Інтернет - магазинів.
Дослідники
відзначають, що велика частина Інтернет - залежних "сидить" в мережі
заради спілкування, що у результаті призводить до заміни наявних в реальному
житті сім'ї і друзів Інтернет-адикції супроводжуються пригніченим настроєм і
депресією, які виникають у разі довгої відсутності комп'ютера і мережі. У
складних випадках Інтернет-адикт перестає звертати увагу не тільки на
оточуючих, але і на себе, на свій зовнішній вигляд, перестає виконувати елементарні
гігієнічні процедури: вмиватися, голитися і Не меншою проблемою є і
"геніальна комп'ютерна дітвора", що з'явилася як результат Інтернет -
утворення. Такі діти абсолютно нездібні спілкуватися з однолітками. Вони
замкнуті в собі, неадекватні, агресивні. Батьки не натішаться своїми нащадками,
всіляко заохочуючи дітей, поглинених вивченням комп'ютера. А в результаті з
дітей, що присвячують весь вільний час агресивним стрілялкам типу Quake і Doom,
непомітно виростають справжні монстри.
3. Прийоми маніпуляцій в мережі
Щоб забезпечити
безпеку свої дитини, Вам необхідно знати, якими прийомами злочинці користуються
в Інтернеті найчастіше:
• Намагаються
викликати жалість. Наприклад, розповідають, що їдуть з країни, і не можуть
взяти із собою чудове кошеня, тому шукають гідного для нього господаря;
пропонують дитині зустрітися й подивитися/забрати нещасну тварину.
• Привертають увагу
за допомогою незвичайних, яскравих речей, які так подобаються дітям, а потім –
пропонують купити/виграти/отримати в подарунок під час особистої зустрічі.
• Підвищують
самооцінку дітей, розповідаючи про те, які вони чудові й унікальні, але ніхто,
за винятком, зрозуміло, злочинця їх не розуміє. Діти дуже люблять, коли їх
хвалять і часто готові на все, щоб похвали не припинялись.
• Звертаються до
дитини від імені знайомих, авторитетних людей. Наприклад, представляються
друзями батьків або співробітниками правоохоронних органів та просять надіслати
важливу конфіденційну інформацію про себе, родину, оселю.
4. Азартні ігри в Інтернеті
Підтримання
здорового балансу між засобами розваг та іншими видами діяльності в житті дітей
було завжди проблемою для батьків. Internet зробив це завдання ще більш
складним. Можливості, які надає Internet для спілкування та онлайнових ігор,
означають, що багато дітей і підлітків • Важливо правильно використати властиву
кожній дитині рису – цікавість! Добре знаючи свою дитину, ви обов'язково
знайдете в навколишньому світі речі, які її неодмінно зацікавлять
Як розрізнити різні типи
сайтів:
- Ігрові сайти, зазвичай
пропонують ігри в карти, дошки, слова, аркадні іграшки або головоломки з
автоматичним відстеженням та підрахунком балів. Ніяких грошей — ані
віртуальних, ані реальних.
- Сайти з іграми на
віртуальні гроші можуть включати сценарії, де люди виграють або програють якісь
несправжні гроші.
- Сайти з азартними
іграми зазвичай передбачають вигравання або програвання справжніх грошей.
Батьки мають
вирішити, які типи ігор або ігрових сайтів підходять для їхніх дітей. Проте вам
слід пам’ятати, що азартні ігри досить часто можуть привести до важких
наслідків. Ось деякі речі, які ви можете зробити:
• Знати, які сайти
відвідують діти й що вони роблять в онлайні.
• Встановити чіткі
правила стосовно того, в які онлайнові ігри можуть гратися ваші діти і те, що
комп'ютери з Internet-доступом вони мають тримати у відкритій зоні, а не в
їхній власній кімнаті.
• Нагадати дітям
про те, що азартні ігри в Інтернеті — не є добре. (Законодавство багатьох країн
навіть забороняє дітям грати в азартні ігри).
• Допоможіть вашим
дітям зрозуміти, що являють собою азартні ігри. Оператори онлайнових ігор
займаються цим бізнесом для отримання вигоди. І вони заробляють більше грошей,
ніж виплачують.
• Прослідкуйте, щоб
ваші діти завжди питали дозволу, перш ніж вони скористаються вашою кредитною
карткою в онлайні. Азартні ігри в онлайні зазвичай потребують використання
кредитної картки.
• Поясніть, що
азартні ігри в онлайні викликають залежність. Люди можуть годинами гратися в
такі ігри без відриву. Азартні ігри в ізольованому середовищі з використанням
кредитної картки можуть призвести до ігрової залежності
Комп’ютерні програми для безпеки
дітей в Інтернеті
В даний час існує
багато спеціальних комп’ютерних програм для контролю за дітьми в Інтернет, у
багатьох антивірусних програмах реалізований такий функціонал, який може
допомогти убезпечити вашу дитину від багатьох загроз. Ви можете вибрати
рішення, зручне саме вам по набору можливих обмежень, гнучкості налаштування і
т.п.
Для безпеки дітей в Інтернеті за допомогою
комп’ютерних програм можна:
Фільтрувати
небажаний веб-контент (ресурси еротичного, екстремістського змісту і ресурси,
що пропагують насильство);
Є функція
“безпечного пошуку” в більшості популярних пошукових системах.
Можливість
блокувати доступ дитини до конкретних веб-сайтів.
Можливість
блокувати доступ дитини до груп для дорослих у соціальних мережах.
Можливість
відстежувати листування дитини в соціальних мережах і IM-чатах (IM-чати – це
служби миттєвих повідомлень (Instant Messaging Service, IMS) і програми-клієнти
(Instant Messenger, IM) для обміну повідомленнями в реальному часі через
Інтернет обмежувати спілкування з підозрілими кореспондентами).
Можливість
встановити заборону на пересилку будь-яких персональних даних в соціальних
мережах і IM-чатах.
Можливість
блокувати фішингові і порносайти, на які часто ведуть посилання в повідомленнях
спамерів.
Рішення для захисту
від спаму
Експрес-анкетування
батьків з даної проблеми
На сьогодні вже розроблено ряд психологічних
методів, що допомагають визначити, чи є проблемним для вашої дитини
користування Інтернетом
Тест на дитячу Інтернет - залежність
(С.А. Кулаков, 2004)
Відповіді даються за пятибальною шкалою: 1 – дуже рідко, 2 – інколи,
3 – часто, 4 – дуже часто, 5 – завжди
1. Як часто
Ваше дитя порушує тимчасові рамки, встановлені вами для користування мережею?
2. Як часто
Ваше дитя запускає свої обов'язки по будинку для того, що б провести більше часу в мережі?
3. Як часто Ваше дитя вважає за краще проводити час
в мережі замість того, щоб провести його в колі сім'ї?
4. Як часто ваша дитина формує нові відносини в мережі ?
6.Як часто ви нарікаєте на те, що ваш
син(донька) проводить багато часу в мережі?
7. Як часто Ваше дитя перевіряє електронну пошту,
перш ніж зайнятися чимось іншим?
8. Як часто Ваше
дитя віддає перевагу спілкуванню в мережі спілкуванню з оточуючими?
9. Як часто Ваше дитя чинить опір або втаємничує щось при питанні про те, що
він робить в Інтернеті?
10. Як часто
Ви заставали свою дитину
таким, що пробивається в мережу проти Вашої волі?
11. Як часто Ваше дитя проводить час в своїй
кімнаті, граючи за комп'ютером?
12. Як часто Ваша дитина отримує телефонні дзвінки від нових віртуальних
друзів?
13. Як часто ваша
дитина нервово реагує на ваші зауваження щодо перебування в мережі?
14. Як часто ваша
дитина виглядає більш утомленим і стомленим, чим в той час, коли у Вас не було
Інтернету?
15. Як часто Ваше
дитя виглядає зануреним в думки про повернення в мережу, коли він знаходиться
поза мережею?
16. Як часто Ваше
дитя лається і гнівається, коли Ви сердитеся з приводу часу, проведеного їм в
мережі?
17. Як часто Ваше
дитя вважає за краще своїм колишнім улюбленим заняттям, хобі, інтересам інших
знаходження в мережі?
18. Як часто Ваше
дитя злиться і стає агресивним, коли Ви накладаєте обмеження на час перебування
дитини в мережі?
19. Як часто ваша дитина надає перевагу
перебуванню в мережі замість перебуванню на свіжому повітрі?
20. Як часто ви
відчуваєте поганий настрій, нервування , агресивність дитини, коли вона
знаходиться поза мережею, а після повернення в мережу все це зникає?
При сумі балів 50-79 батькам необхідно
враховувати серйозний вплив Інтернету на життя вашого дитяти і всієї
сім'ї. При сумі балів 80 і вище, у
дитини з високою часткою ймовірності Інтернет - залежність і йому необхідна
допомога фахівця.
Результати попереднього тестування дітей
ОПИТУВАННЯ УЧНІВ КЛАСУ
ЧИ ЗНАЮТЬ
ВАШІ БАТЬКИ, ЯКІ САЙТИ ВИ ВІДВІДУЄТЕ?
Узагальнення та висновки зборів
Засоби профілактики Інтернет-залежності
1. Визнайте, що у
вас є залежність. Ви не зможете боротися з нею, поки не зрозумієте, що схильні
до неї. Не одурюйте самі себе.
2. Ви хочете
припинити проводити в режимі онлайн так багато часу? Тоді припиніть! Ви ж
хочете цього, правильно? Постійно нагадуйте собі про це.
3. Все більше і
більше людей у всьому світі потрапляють в Інтернет-залежність. Тому вам може
здаватися, що в цьому немає нічого страшного. Але прагніть виплисти, навіть
якщо всі навколо тонуть.
4. Заведіть хобі
або захоплення. Відвідуйте різні групи і клуби, займайтеся спортом, музикою,
танцями, співом і т.д. Займіться разом з другом фізичними вправами. Поспіть
замість того, щоб сидіти в Інтернеті. Подивіться фільм, сходіть на концерт,
почитайте книгу. Знайдіть якийсь інтерес, який стане для вас альтернативою Інтернету.
5. Поповніть запас
ваших знань. Напевно, у вашому будинку скупчилося безліч книг, які ви давно хотіли
прочитати. Займіться цим. Почитайте енциклопедію натомість проглядання
Вікіпедії. Таким чином, ви не тільки відвернетеся від Інтернету, але і
займетеся самоосвітою.
6. Допоможіть на
кухні. Ваші домашні будуть раді, якщо ви замість того, щоб сидіти в чаті або на
якому-небудь форумі, допоможете їм приготувати вечерю. Ви зможете навчитися контролювати
себе, вибираючи між Інтернетом і кухнею останню. До того ж ваша сім`я буде
вдячна вам за приготовану вечерю.
7. Погуляйте з
друзями. Заплануйте похід в боулінг, торговий центр або на каток. Уникайте походів
в ті місця, де є доступ в Інтернет, наприклад в Інтернет-кафе. Інакше ви можете
піддатися спокусі заглянути туди на декілька хвилин.
8. Заплануйте
сімейний вечір. Замість того, щоб дивитися телевізор або проводити час
поодинці, зберіться всі разом, повечеряйте, а потім придумайте сумісну розвагу,
наприклад, пограйте в настільну гру.
9. Встановіть ліміт
часу роботи вашого комп`ютера. Визначте скільки разів в тиждень вам необхідно
виходити в Інтернет. Вимикайте комп`ютер, якщо у вас немає необхідності в
ньому.
10. Зідзвонюйтеся і
зустрічайтеся з друзями замість того, щоб тримати з ними зв`язок через Інтернет.
Це відверне вас від комп`ютера. Прагніть не приділяти дуже багато часу
соціальним мережам.
11. Використовуйте
таймер. Перш ніж сісти за комп`ютер, засічіть на таймері 30 хвилин. Сигнал
нагадає вам, як багато часу ви провели за комп`ютером.
12. Не їжте сидячи
за комп`ютером. Харчування в окремому місці допоможе вам відвернутися від
режиму онлайн.
Додаткові
поради:
13. Попросіть ваших
рідних простежити за тим, щоб ви не проводили занадто багато часу в Інтернеті.
14. Подивіться на
рахунки за електроенергію, які вам доводиться сплачувати. Подумайте, скільки
грошей ви могли б заощадити, користуючись Інтернетом рідше.
15. Складіть список
причин, через які ви повинні відмовитися від надмірного використання Інтернету.
16. Намагайтеся
триматися осторонь від сайтів, які можуть викликати звикання. В основному це
соціальні мережі, форуми чи сайти розваг. Якщо ви відчуваєте, що ваша
залежність від цих сайтів занадто сильна, просто заблокуйте їх.
17. Переконайтеся,
що ви можете подолати бажання скористатися Інтернетом. Не підходьте до
комп'ютера, якщо ви відчуваєте непереборне бажання залізти в Інтернет, але при
цьому у вас немає в цьому необхідності.
18. Вимкніть
повідомлення про нові надходження на вашу електронну пошту або Інтернет-пейджер,
якщо в них немає особливої необхідності.
19. Щоразу, перед
заходом в мережу Інтернет, плануйте які сайти ви маєте намір відвідати, що вам
необхідно там зробити і скільки часу ви хочете там провести. З кожним разом
намагайтеся зменшувати кількість часу користування Інтернетом, аж поки не
зведете його до мінімуму.
20. Якщо є
сторінки, що містять інформацію, яка часто буває вам необхідна (наприклад,
стаття в Вікіпедії) скопіюйте їх у файл на вашому комп'ютері або роздрукуйте.
Тоді ви не будете так часто заходити в Інтернет і піддаватися спокусі залізти
ще на кілька сайтів.
21. Відрегулюйте
графік вашого сну. Багато людей, що перебувають в Інтернет-залежності, мають
серйозні проблеми зі сном через те, що цілими ночами не сплять
22. Сидячи перед
комп'ютером, робіть перерви кожні п'ятнадцять хвилин - ваші очі і м'язи повинні
відпочити.
Пам’ятка для батьків
10 золотих правил безпеки в Інтернеті для
дітей.
1. Нікому без дозволу
батьків не давати особисту інформацію: домашню адресу, номер домашнього
телефону, робочу адресу батьків, їхній номер телефону, назву й адресу школи.
2. Якщо знайдете якусь
інформацію, що турбує вас, негайно сповістіть про це батьків.
3. Ніколи не
погоджуватися на зустріч з людиною, з якою ви познайомилися в Інтернеті. Якщо
все ж таки це необхідно, то спочатку потрібно спитати дозволу батьків, а
зустріч повинна відбутися в громадському місці й у присутності батьків.
4. Не посилати свої
фотографії чи іншу інформацію без дозволу батьків.
5. Не відповідати на
невиховані і грубі листи. Якщо одержите такі листи не з вашої вини, то
сповістіть про це батьків, нехай вони зв'яжуться з компанією, що надає послуги
Інтернет.
6. Розробити з батьками
правила користування Інтернетом. Особливо домовитися з ними про прийнятний час
роботи в Інтернеті і сайти, до яких ви збираєтесь заходити.
7. Не заходити на
аморальні сайти і не порушувати без згоди батьків ці правила.
8. Не давати нікому крім
батьків свої паролі, навіть найближчим друзям.
9.Не робити
протизаконних вчинків і речей в Інтернеті.
10. Не шкодити і не
заважати іншим користувачам.
• Розробіть правила використання Інтернету.
Постарайтеся встановити такі часові обмеження на роботу в Інтернеті, щоб у
дитини залишався час для інших занять і, головне, для фізичної активності.
Комп'ютер краще розміщати не в дитячій кімнаті, а в кімнаті для дорослих. Тоді
у вас буде більше можливостей слідкувати за тим, що дитина на ньому робить.
Проект " Я, Родина, Україна"
Сім'я - це дерево родинне,
З широким листям на гілках
Це роздоріжжя, де з дитинства
Життєвий починаєм шлях
РОДИННЕ ДЕРЕВО
КОВАЛЬОВОЇ ЛІЛІЇ СЕРГІЇВНИ
Це я та мої вчителі
Я – не одна в
сім'ї,
У мене є ще й
братик,
Без кого ми не
мислимо життя
Наш Діма, я , мама
і тато
Це вся наша
родина і сім'я!!!!
Два слова чарі́вних —
лиш мама і тато,
А скільки любові у них і тепла!
Вони для дітей означають багато,
Щоб щастя іскрилось і радість цвіла.
Мої мама і тато - Ковальов
Сергій та Ковальова Людмила
Моєму татові 40 років. Він - майстер на всі руки, а за
професією - механік зв'язку на станції Капустине. Після закінчення Злинської
ЗШ№1 вступив до Знам'янського ПТУ№12, отримав спеціальність механік СЦБ та
зв'язку
Моя мама –
Ковальова Людмила. Моїй мамі 38 років. Вона закінчила школу в 1993 році зі
срібною медаллю, вступила до КРІУЄ на юридичний факультет. Через декілька років
вступила до Кіровоградського державного педагогічного університету імені
В.Винниченка на факультет іноземних мов. На даний момент мама працює в мої
рідній школі - викладає англійську мову та правознавство
А моя бабуся вміє все
робити,
В неї все до ладу, в домі чистота.
Хоче і онуків теж вона навчити,
І у цьому, мабуть, істина проста.
Моїй бабусі Ревві Галині Іванівні( дівоче прізвище Дейкун) 60 років. Вона
закінчила в 1974 році факультет іноземних мов Київського державного
педагогічного інституту іноземних мов. В її трудовій книзі один запис - Злинська
ЗШ№2 І-ІІІ ступенів. В 1974 році вона вийшла заміж за
мого дідуся Ревву Івана Григоровича, з яким живуть в мирі і злагоді 40
років
Мій дідусь – Ревва Іван
Григорович, простий сільський дідусь. Любить все садити в садку і на
городі, радіє, коли бачить результат своєї праці. Після закінчення школи в 1970
році дідусь був призваний до лав Радянської Армії. Проходив службу на
радянсько-афганському кордоні, закінчив школу сержантського складу та був
кінологом на кордоні. Повернувшись до рідного села Злинки пропрацював понад 30
років шофером місцевого колгоспу ім.Свердлова
Тато та мама мого дідуся( нині покійні)- мої прадідусь та
прабабуся Ревва Григорій Іванович та Ревва( Касяненко) Єфросинія Дмитрівна .
Мій прадідусь народився в 1907 році,походив родом з козаків, яків 17 столітті за наказом
Катерини ІІ почали заселяти наше село. За розповідями дідуся мій прадідусь був
людиною, яка завжди мала відкриту і свободолюбиву натуру, він ніколи і нікого
не боявся . Під час ІІ світової війни пішов добровольцем на фронт, був у
фашистському полоні, повернувшись працював бригадиром у колгоспі. Разом з
бабусею вони виховали 7 дітей.
Внаслідок поранень, отриманих на фронті, дідусь помер у
1968 році.
Моя прабабуся Ревва Єфросинія Дмитрівна за свої 85 років
багато чого бачила і винесла на своїх плечах.
Вона народилася в 1911 році в бідній селянській родині, була старшою
дитиною в багатодітній сім'ї. З 12 років залишилася без батька, навчилася і в
полі жати і конем правити і дітей молодших доглядати. Пережила Голодомор 1933
року,війну 1941-45 років, коли сама залишилась з 3 маленькими дітками на руках.
Але не озлобилася, не втратила людських якостей таких як доброта, порядність і
чесність у відносинах до близьких. Бабуся народила, виховала 7 дітей,13 онуків
та 21 правнука.
Мої ще одні прадідусь та прабабуся Дейкун Марія Миколаївна та Дейкун Іван
Трохимович( батьки моєї бабусі по маминій лінії) були працьовитими
колгоспниками - прадідусь завідуючий гаражем колгоспу , а прабабуся –польовою
працівницею - сапала гектари буряків, соняшнику, і всього того, чим багатий був
колгосп. За віддану працю на благо « Батьківщини» прабабуся і прадідусь були
нагороджені медалями і відзнаками. Вони виростили і дали гарну освіту своїй
доньці ( моїй бабусі) та сину, який закінчивши інститут, пропрацював довгі роки
в Службі Безпеки України в Кіровоградській області, а також своєму прийомному
сину( племіннику), який залишився без батьків у ранньому дитинстві
Бабуся і дідусь по татовій лінії – Ковальов Іван
Васильович та Ковальова Антоніна Кузьмівна є невід'ємною складовою нашої сім'ї.
Дідусь відслужив армію протягом 7 років, одружився , пропрацював спочатку в
сільській коопспілці,а потім на хлібній базі №78 завідуючим складом .
Бабуся Ніна була з багатодітної сім'ї, її мама, а моя
прабабуся Нєгрєтова Уляна Миколаївна народила та виховала 6 дітей.
Я – багата людина, адже я маю багато рідних та
близьких, на яких я можу покластись у скрутну хвилину а також хто за мене може
порадіти. Ми часто зустрічаємось, іноді починаємо згадувати хто кому ким
доводиться( дядя, тьотя, племінник) хрестимо діток , стаємо свідками на
весіллях і це – класно!!!!
Родина — стовбур дерева міцного.
Це
батько й мати, бабці й дідусі.
Тітки і дядечки всі до одного,
Ну, словом, родичі й близькі усі.
Потрібно всім це дерево вивчати,
Бо
ми господарі на цій святій землі.
Коріння
роду треба добре знати,
Дітей
навчати, поки ті малі.
Бо що то за людина без коріння?
Як перекотиполе, що летить...
Без
роду-племені, його благословення
Не може праведно на
цій землі прожить.
кредитна компанія, яка надає мені кредит у розмірі 5 000 000,00 доларів Коли інші кредитні інвестори нехтують моєю пропозицією, але містер Бенджамін Лі надає мені кредит на успіх. Вони безпосередньо беруть участь у фінансуванні позики та проекті в частині інвестицій. вони надають фінансові рішення компаніям та особам, які шукають доступу до фондів ринків капіталу, вони можуть допомогти вам фінансувати ваш проект або розширити свій бізнес .. Контакт по електронній пошті :::: Також 247officedept@gmail.com або пишіть на номері Whatsapp на + 1- ( 989-394-3740)
ВідповістиВидалити