Конкурс" Класний керівник 2016"

https://drive.google.com/folderview?id=0B9pa2RKq3lYXNU9VQUNNckRhb1E&usp=sharing

                                 Виховна система класу " Я і світ "

Становлення української державності, інтеграція у євро­пейське світове співтовариство, відмова від тоталітарних методів  управління державою і побудова громадянського суспільства передбачають орієнтацію на Людину, пріоритети духовної культури, визначають основні напрями реформування навчально-виховного процесу.

Ця концепція, як і концепція гуманітарної освіти, є елементом нової ідеології освіти, яка повинна працювати на процес державотворення, становлення народу України як політичної нації. Теоретичні основи планування відповідно до сучасних стандартів, напрацювань педагогічної науки повинні базуватися на загально педагогічних принципах, викладених в Програмі «Основні орієнтири виховання учнів 1-11- х класів ЗНЗ України», листі Міністерства освіти і науки України № 1/9-520 « Рекомендації до планування роботи класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти», рекомендаціях та наукових розробках інституту проблем виховання АПН України.

Основою усієї системи виховання в Українi є національна ідея, яка відіграє роль об'єднуючогo, консолідуючого фактора у суспільному розвитку, спрямованого на вироблення життєвої позиції людини, становлення її як особистості. Національний xapaктep виховання полягає у формуванні молодої людини як громадянина України, незалежно від її етнічної приналежності.

Завданням школи, визначеним на сучасному етапі розвитку освіти, є формування свідомості творчої особистості здатної адекватно діяти за будь – яких обставин, приймати самостійні рішення, дотримуватися власної лінії поведінки, поважати думки інших людей, реагувати на глобальні зміни у світі. Наша держава потребує діяльних, інтелектуально розвинених громадян. Лише творча,   освідчена  , естетично багата особистість в змозі розв’язати складні завдання, які забезпечать не просто виживання, а прогрес нації, здатної посісти гідне місце в світовому співтоваристві. Толерантність є основою демократії, а непорозуміння у поліетнічному, поліконфесійному, полікультурному суспільстві призводить до порушення прав людини, насильства та конфліктів. Втілення в життя гуманістичних ідей милосердя, прав людини, людської гідності й громадянської відповідальності є нині не тільки бажаним із суто етичних міркувань, а й необхідним для прогресу й самого виживання людства .

Система виховної роботи в класі почала формуватись  у 2011 році, але з кожним роком вона змінюється, доповнюється новими компонентами, які дають можливість всебічно охоплювати учнівський колектив, вивчати, аналізувати, зацікавлювати., проводити моніторинг.

                       Виховна робота в класі направлена на:

Ø  виховання почуття громадянина України, любові до своєї держави,

Ø  Виховання всебічно розвиненої гармонійної особистості.

Ø  Формування в учнів культури спілкування і взаємин у повсякденному житті.

Ø Виховання культури мовлення як засобу культурного спілкування у колективі, суспільстві.

Виховна система класу діє по напрямах, які взаємопов’зані між собою, які дають змогу більш ефективно виконувати цілі та завдання поставлені перед класним керівником у вихованні підростаючого покоління.

Громадянсько-патріотичний напрям у виховній роботі передбачає дотримання формування національної свідомості, виховання любові до рідної землі, свого народу, шанобливе ставлення до його культури,формування у дітей відкритості, толерантного відношення до культури та вірувань інших народів. Адже створити і зміцнити державу можуть громадяни, які люблять свою країну, свій народ і готові самовіддано служити її інтересам. Виховна система класу включає важливу низку заходів, які проводяться протягом року у класі. Наприклад, з вересня місяця учні класу працюють над створенням проекту « Я- громадянин України». До проекту входять підпроекти, які вже  були проведені у класі: « Україна - незвичайна» усний журнал до 1 уроку; урок – змагання « Ми – нащадки козаків»; а також ряд підпроектів, які завершаться до кінця І семестру.

Важливим компонентом всебічного розвитку особистості є інтелектуально-пізнавальний напрям. Адже це є цілеспрямована діяльність педагогів з розвитку розумових сил та мислення учнів, прищеплення їм культури розумової праці. Мета інтелектуально-пізнавального напрямку полягає у забезпеченні  засвоєння учнями основ наук, розвитку їх пізнавальних здібностей, формуванні на цій основі наукового світогляду. Його зміст охоплює систему фактів, понять, положень з усіх галузей науки, культури, техніки. Адже освітчена людина повинна володіти основами наук, техніки, мистецтва і культури, її знання мають бути систематизовані та постійно поповнюватися. Учні класу мають неабиякий потенціал у даному напрямку. Двоє учнів мають високий рівень знань. Наприклад,  Матюшенко Олександр бере участь у створенні проектів  які стосуються захисту навколишнього середовища, Ковальова Анастасія  на протязі  декількох років займається у школі мистецтв у музичному класі, та у танцювальному гуртку. Неабияка зацікавленість хлопців класу у вивченні техніки, ремонту транспортних засобів. Участь у районних конкурсах, олімпіадах, інтелектуальних іграх школи  розкриває потенціал учнів.

Соціальний напрям у виховній системі класу є одним з головних, адже це цілеспрямоване створення умов (матеріальних, духовних, організаційних) для розвитку людини.  Головна мета соціального виховання полягає у формуванні людини, готової до виконання своїх функцій як людини та громадянина.. Людина розглядається як вища мета соціального виховання, в ході якого забезпечується створення умов, необхідних для реалізації всіх його потенцій, досягнення гармонії в соціально-економічній та духовній сфері існування, високого розквіту конкретної людської особистості.

Особистісно-орієнтований  напрям у виховній роботі класу це утвердження  людини як найвищої цінності, навколо якої ґрунтуються всі інші суспільні пріоритети. Центром навчання є особистість дитини, її самобутність, самоцінність.

Діяльність художньо-естетичного напряму спрямована  на повноцінне та гармонійне зростання особистості, її здатність творити, та розвиток цього творчого потенціалу.  Для розвитку художньо-естетичних смаків та уподобань школярів, для залучення учнів та їх батьків до спільної справи та можливості проявити свою креативність, фантазію та майстерність в школі проводяться ряд заходів, активними учасниками та переможцями є учні 9 класу. Останнім було свято квітів. Композиція створена учнями під назвою « З мрією про мир» зайняла І місце серед учнів 8-11 класів. Учні з великим задоволенням беруть участь у масових заходах школи, а також у класі. Улюбленим завданням є робота в художній галереї класу – створення стінгазети про діяльність класу, поновлення класного куточка, привітання однокласників з святами., конкурси малюнків на різну тематику.

 Спортивно-оздоровчий напрям виховної роботи класу є найулюбленішим серед учнів класу, адже  найперше, що ми бажаємо один одному – здоров’я. А його, як кажуть, треба берегти змолоду. У творчих об’єднаннях фізкультурно-спортивного та оздоровчого напрямів забезпечується рухова активність учнів, формуються навички здо­рового способу життя, забезпечується повноцінний фізичний і духовний розвиток,  зміцнення здоров'я, гармонія духу і тіла. Щорічно з метою формування в учнів навичок культури здорового способу життя, залучення до активних занять фізичною культурою в школі проводяться різноманітні змагання, де учні отримують призові місця Найактивнішими є Воскобой Влад, Новікова Юлія,Чепурко Владислав. Останній проведений захід « Козацькі забави» яскраве тому підтвердження.  Поряд з тим превентивне виховання як один з під напрямків забезпечується шляхом проведення у класі бесід, тренінгів, ігор з метою популяризації здорового способу життя підлітків.

Напрям «сім’я і я»  дає змогу виявити і краще розуміти поведінку учнів у контексті проблем у родині, конфліктів з батьками, батьків між собою, що суттєво впливає на навчання дитини, її поведінку з оточуючими, і навіть формує модель майбутньої родини учня. Тому дуже важливо відслідковувати стан справ у неблагополучних сім’ях . З цією метою у класі проводиться комплекс заходів, які дають змогу відслідковувати ситуації в родинах. Серед найбільш популярних це етичні бесіди з учнями, анкетування  на виявлення настроїв учнів, години класного керівника, батьківські збори.

Комплексна робота, яка виконується в класі по досягненню поставлених цілей  тісно пов’язана з проблемою, над якою працює клас. Адже співіснування людей в одному просторі завжди було проблематичним. Тому своїм найпершим завданням вважаю донести до серця кожної дитини з якою працюю, що світ дуже багатогранний, люди всі різні , не можуть жити і думати за одним шаблоном, не можуть сповідувати одну релігію, жити за однаковими принципами. Тому проблема толерантності наскрізно проходить через систему виховної роботи в класі. Однією з поширених  технологій роботи у класі, де можна відслідкувати учня є колективна творча справа. Саме тут розкриваються внутрішні якості дитини: як  творчі, інтелектуально-пізнавальні, художньо-естетичні так і моральні . Саме працюючи в колективі над якоюсь спільною справою  дитина показує наскільки вона готова жити і працювати в соціумі поза межами школи. Завданням вчителя є уважно спостерігати за дітьми, у кого проблеми з спілкуванням, по можливості корегувати, намагатися допомогти учневі знайти спільну мову з однолітками шляхом  терплячого відношення до співрозмовників. Прикладом КТС  є проект « Ми – за здоровий спосіб життя», у якому поєдналася робота по декількох напрямках виховної роботи у класі. Також для ефективної роботи по вивченню індивідуальних особливостей учнів використовуться методи діагностики, опитування на виявлення настроїв у класному колективі, зацікавленості учнів тією чи іншою справою.

Ефективність виховного процесу у класі  залежить від створення єдності  зовнішніх та внутрішніх умов, застосування комплексу  педагогічних умов, впровадження новітніх технологій , створення максимально сприятливих умов  для формування особистості. До основних педагогічних умов відносимо середовище - адже мікроклімат  створюється самими дітьми  і впливає на кожного учня по - різному, в залежності від індивідуальних особливостей учнів. Класний керівник має жити класним життям для ефективного виконання поставлених цілей та завдань.  Обставини виховного процесу ( якщо вдало і коректно підібрані) також дають гарний результат, а саме: поведінка учнів формується у логічній послідовності, що дає змогу учню інтелектуально розвиватися, підніматися на сходинку вище серед однолітків. Зміст навчання як компонент ефективності виховного процесу це  активна педагогічна взаємодія між тим хто навчає( у нашому випадку це класний керівник) і тим хто навчається. В результаті цього процесу в учня формуються певні знання , уміння, навички, а також загальні пізнавальні здібності. Очікуваним результатом є формування цінностей, ідеалів та соціальних установок. Навчання неможливе без виховання , як і виховання  неможливе без елементів научання дітей. « Не можна виховувати, не передаючи знань, будь-яке знання діє, виховуючи». Використовуючи різні форми роботи з класом звертається увага на зацікавленість учнів, готуючи план роботи на семестр є необхідність порадитися з учнями, наблизитись максимально до їхніх вподобань з метою кращої віддачі і сприйняття нового учнями. Усний журнал, підкріплений фото, відеоматеріалом сприяє кращому засвоєнню, викликає зацікавлення у класі, позитивно впливає на формування орієнтирів у житті дитини. Яскравим прикладом  є усний журнал « Відомі учні нашої школи» , який готувався спільно учнями з класним керівником.

Стратегічні цілі та завдання згідно орієнтирів виховання учнів , національної концепції виховання виконуються і забезпечуються шляхом використання інноваційних форм та методів.. Серед найпопулярніших можемо виокремити метод гри та ігрового тренінгу. Саме гра  як самостійний  та законний вид діяльності учнів допомагає виявити знання, інтелектуальні сили. Вона показує рівень організаторських здібностей учнів , розкриває творчий потенціал учня.

 Ігровий тренінг  « Вчимося толерантності» дав можливість виявити рівень обізнаності учнів у даному питанні, а також показав слабкі сторони учнів, рівень толерантності у класі.

Метод змагання також доволі часто використовується у виховній роботі. Адже змагання – це внутрішня «пружина» розкручування творчих сил, можливостей, потаємних надій, стимулювання до пошуку, відкриття, перемога над собою. У класі було проведено  екологічну гру « Щасливий випадок», участь і жага перемоги стимулювала учнів до активного і швидкого розв’язання завдань та відповідей на запитання.   Важливим є використання під час виховного процесу у класі масових форм роботи а саме: читацькі конференції, зустрічі, тематичні вечори, години відпочинку, сократівські бесіди, вільний мікрофон. Читацька конференція є засобом пропагування художньої  та науково-популярної літератури. Її структура залежить від теми, вікової категорії учнів класу. Зустрічі з воїнами АТО , учасниками бойових дій в Афганістані, дітьми війни, свідками Голодомору 1932-1933 років часто проводяться у нашій школі. Діти з задоволенням беруть участь у таких заходах, слухають, пізніше аналізують почуте, намагаються зрозуміти причини подій, які відбувалися  та відбуваються у нашій країні. Найбільш хвилююча була зустріч з рідними Яриша Олександра Володимировича - колишнього  учня нашої школи, який загинув виконуючи свій громадянський обов’язок  під час проведення АТО. Зустріч була приурочена відкриттю меморіальної дошки  у нашій школі.

Індивідуальні форми виховної роботи поширені  у класі це читання художньої літератури, колекціонування, філателія, нумізматика, гра на музичних інструментах, вишивання, малювання тощо. Дуже важливо щоб індивідуальні форми роботи пов'язувалися  з груповими і фронтальними. Наприклад , підготовка виступів на конференції, до участі в конкурсах, олімпіадах.

Учениця класу Ковальова Анастасія цього року закінчила музичне училище по класу фортепіано, з задоволенням бере участь у житті класу, завжди має ідеї для виступів , конкурсів, передає знання набуті поза межами школи своїм однокласникам.

Будуючи та плануючи виховну модель класу класний керівник намагається різними засобами, методами, способами досягти поставленої мети, виконати завдання ,які поставлені перед нею  - виховання, формування й корекція особистості учня як свідомого члена європейської спільноти, пристосованого до складнощів високотехнологічного й глобалізованого суспільства. Для визначення рівня сформованості виховної системи можна використовувати дві групи оцінок: критерії факту і критерії якості. Перша група дозволяє відповісти на питання, чи є в даному класі виховна система, а друга дає уявлення про рівень її сформованості та ефективності. 

Критерії факту можуть бути представлені такими показниками, як впорядкованість життєдіяльності класу, наявність сформованого класного колективу, взаємозв’язок класу з шкільним середовищем. Дані критерії служать для самоаналізу  і самооцінки роботи, орієнтиром для планування роботи у майбутньому. Для оцінки ефективності своєї роботи з дітьми, для вивчення психофізіологічних особливостей учнів класний керівник має у своїй роботі використовувати психодіагностичні та корекційні методики , що мають своїм предметом  пізнавальну сферу учня.  Починаючи з 5 класу у класі майже на кожній класній годині проводиться анкетування, заповнення діагностичних карток, опитування та інші форми діагностичної роботи з метою вивчення ефективності роботи, з подальшим аналізом класним керівником. На даному етапі роботи з класом можна зробити висновок , що класний колектив сформований, клас дружний, відповідально відноситься до поставлених завдань, бере активну участь у шкільному самоврядуванні школи,  у масових заходах як на рівні школи та і на рівні району. Корекції вимагає самоврядування в класі, над цим питанням працює класний колектив разом з класним керівником.
Саме виховна система класу  здатна стати основою для побудови моделі  майбутньої системи відносин в українському суспільстві. В процесі виховання людини головною метою є формування всебічно і гармонійно розвиненої людини, здатної до самостійного життя і діяльності в сучасних умовах. Виховання в значній мірі носить цілеспрямований характер, який передбачає певний напрям виховної діяльності, усвідомлення її кінцевих цілей, а також містить засоби і методи  досягнення цих цілей. Критеріями якості виховної роботи повинні виступати ті параметри життя класу, які визначають здатність до навчання і вихованість школярів, їх ставлення до виховання і навчання, до школи і вчителів, підготовленість їх до свідомого вибору професії, здатність адаптуватися до сучасних життєвих умов. 

 Таким чином, організація виховного процесу та реалізація поставлених цілей і завдань здійснюється за допомогою різних інститутів виховання: сім'ї, школи, засобів масової інформації та інших. 

http://padlet.com/embed/ny5m3lx2rxbe