Гринвіч : Орієнтири виховання

ЗЛИНСЬКА ЗШ№2 І-ІІІСТУПЕНІВ

Усний журнал

для учнів 9 класу на тему:

« Україна –надзвичайна»

ПІДГОТУВАЛА : КЛАСНИЙ КЕРІВНИК 9 КЛАСУ

КОВАЛЬОВА Л.І.

«Кожному мила своя сторона» (Г.Сковорода)

Мета: ознайомити учнів з невідомими фактами з історії нашої держави;

формувати ціннісне ставлення до держави, суспільства, мови, сім’ї, самого себе, почуття особистої відповідальності за долю своєї держави та українського народу;

Обладнання: : Презентація «Україна –надзвичайна », фонограми пісень « Пісня про Україну», «Це моя земля » , гімн України вишиті рушники, каравай, калина, герб, прапор України, мапа України
Форма проведення : усний журнал

Дорогі діти! Ось і пролетіло тепле літечко, знов до школи вас гукає голосистий дзвоник, наче хоче сказати, що час неймовірних розваг підійшов до кінця, і наступає час плідної праці. Для когось з вас це був період справжнього відпочинку, для когось першої роботи, для когось час подорожей і зустрічей з новими друзями. Я з радістю вітаю вас , майбутніх дев’ятикласників, у стінах рідної школи, бажаю вам щоб ваше навчання було плідним, корисним, легким. Хай навчання приносить вам задоволення, а успіхи у навчанні стануть для вас запорукою здачі іспитів на здобуття свідоцтва про базову середню освіту.

У нас з вами попереду багато цікавих уроків- роздумів про ідеали у житті, про ваше майбутнє, а сьогодні зупинимось про найважливішому з них. Цей ідеал багатьма людьми сьогодні потоптаний, знехтуваний, багато в ньому зневірились; немало й таких, у кого його, на жаль, і не було. Йдеться про патріотизм, любов до Батьківщини, — глибоку, щиру, не на словах, а на ділі. Нам пощастило народитися і жити в надзвичайній країні – країні солов’їних світанків, широких степів, родючих ланів. Саме тут живуть люди добрі та щирі, веселі і свободолюбові. Ми з вами можемо з гордістю сказати :

« Україна – ти найкраща у світі!»

А ще я хочу познайомити вас з фактами з історії України, які дають право сказати : « Україна –надзвичайна!»

До вашої уваги відеофільм, який розкриє маловідомі факти, що підтвердять тему нашого уроку.

( перегляд відеофільму)

Ø Найбільша країна, що знаходиться в Європі. Країна, що займає 0,41% світової території суші, в якій мешкає 0,85% населення планети та яка приносить 0,20% світового валового національного продукту. Країна, на території якої зосереджена чверть всіх запасів чорнозему на Землі. Країна, яка входить до трійки найбільших постачальників ячменю, є одним з найпотужніших виробників зерна та разом із Францією, Німеччиною та США є одним з найбільших виробників цукрового буряка. Наша країна входить до сімки найпотужніших у світі виробників рослинної олії, свинини, цукру та картоплі. Сотні видатних українців були та залишаються творцями світової історії. Художники та науковці, політики та композитори, актори та письменники – всі вони дають нам можливість за кордоном чи в себе вдома з гордістю сказати: «Я – українець!»

І сторінка

Перші в світі

Ø Українці, а саме конструкторське бюро Антонова, розробили літак із найбільшою у світі вантажопідйомністю — Ан-225 «Мрія». Спочатку він проектувався для транспортування космічних кораблів. Наразі «Мрія» виконує комерційні вантажні перевезення

Ø Автор першої в світі Конституції – український політичний і громадський діяч Пилип Орлик. 5 квітня 1710 р. його обрали гетьманом Запорізького війська. У цей же день Пилип Орлик оголосив «Конституцію прав і свобод війська Запорізького». У США Конституцію прийняли в 1787 р., у Франції та Польщі — тільки в 1791 р.

Ø Перший рамковий вулик винайдено в Україні у 1814 р. Петром Прокоповичем. Україна в останні роки впевнено зберігає місце в трійці світових лідерів з виробництва меду. Випереджаючи країни Європи за обсягами виробництва меду в кілька разів, Україна є одночасно першою в світі з виробництва меду на душу населення (1,5 кг).

Ø Найбільші чоловічі монастирі йменуються Лаврами. Статус Лаври мають лише шість монастирів у світі. Три з них знаходяться в Україні. Це Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра в Києві, що отримала цей статус ще у 1598 р., Свято-Успенська Лавра в м. Почаїв і Святогірська Свято-Успенська Лавра на Донеччині.

Ø Найстарішим навчальним закладом Східної Європи вважається Києво-Могилянська академія (1615 р.)

Ø Перша гасова лампа винайдена у м. Львові працівниками аптеки «Під золотою зіркою» Ігнатієм Лукасевичем та Яном Зехом у 1853 р. Того ж року у львівському шпиталі була проведена перша хірургічна операція при освітленні гасовою лампою. Згодом гасова лампа була представлена на міжнародній виставці в Мюнхені, винахід був відзначений там спеціальною грамотою.

Ø Пам’ятники відомому українському поетові Тарасу Шевченку встановлені в 1200 місцях по всьому світові.

Ø Станція метро «Арсенальна» у Києві — найглибша у світі. Вона проходить під землею на глибині 150 м. Станцію біля будівлі парламенту побудували в 1960 р., однією з перших. За деякими даними, у тунелях біля «Арсенальної» є таємні схованки для політичної верхівки.

Ø Український духовий інструмент трембіта — найдовший духовий музичний інструмент у світі.

ІІ сторінка Унікальні факти в Україні

Ø Територією України пролягав один з найбільших історичних транспортних шляхів — «шлях із варяг у греки» — система річкових шляхів і волоків між ними завдовжки 3 тис. км, що пов’язувала північні землі Давньої Русі з південними руськими землями та Балтійське море з Чорним. Протягом усієї давньої історії Україна-Русь виступала мостом між світами Східної Європи і Давнім Сходом, Європою античною, візантійською і латинською.

Ø Україна посідає четверте місце у світі за кількістю громадян з вищою освітою. Населення України належить до найбільш освічених, а кількість людей з вищою освітою на душу населення — вища за середньоєвропейський рівень.

Ø ОЛЕШКІВСЬКА ПУСТЕЛЯ. Одна з найбільших пустель Європи знаходиться саме в Україні.
Олешківські піски складаються із безмежних барханів (тутешні мешканці називають їх «кучугурами») висотою близько 5 м з негустою рослинністю. Знаходяться ці піски у Цюрупінському районі (стара назва Цюрупінська – Олешки), за 30 км на схід від м. Херсон..
Олешківські піски за температурним режимом та кількістю опадів можна швидше віднести до напівпустель. Влітку пісок нагрівається до 70 градусів. Трапляються тут піщані бурі.
В пустелі на глибині 300-400 м існує прісне підземне озеро з дуже смачною водою. Проте науковці дослідили, що масштабно добувати звідси воду не можна, оскільки рівень води знизиться, і ліси, які насаджені довкола пустелі, не зможуть стримувати піски. До найближчого населеного пункту – близько 7 км.
Раніше в Олешківських пісках знаходився військовий полігон, на якому відпрацьовували бомбування льотчики з країн Варшавського договору. У зв’язку з цим було обмежено наукове дослідження регіону. І зараз у пісках знаходиться значна кількість снарядів, що нерозірвалися.

Ø В Україні поблизу Нікополя, на косі біля р. Лапінки, на одному з рукавів Дніпра можна побачити, а точніше почути явище, що рідко зустрічається у світі, — співучі піски. «Спів» цих, мабуть, найдивніших пісків чути після дощу, коли верхній шар злипається і утворює крихку кірку. Крокуючи нею, можна почути звуки, подібні до свисту повітря, випущеного з автомобільної камери.

Ø В Україні, в містечку Рахові, в оточенні мальовничих Карпат знаходиться географічний центр Європи.

ІІІ сторінка Цікаві особистості

Ø Пабло Пікассо був у захопленні від робіт української художниці Катерини Білокур (1900-1961). Коли в 1954 р. він побачив її роботи на виставці, то сказав, що вони геніальні і порівняв Катерину Білокур з відомою всьому світові художницею Серафін Луіс.

Ø Під час англо-бурської війни (Південна Африка) в 1899-1902 рр. командир одного з загонів бурів, українець Юрій Будяк, врятував від розстрілу одного молодого англійського журналіста. Згодом останній допоміг Будяку вступити до Оксфордського університету. В 1917 р. Юрій працював в уряді Української Народної Республіки. В 1943 р. Юрій Будяк помер в радянському концтаборі. Англійського журналіста звали Вінстон Черчилль.

Ø В містечку Бердичів (Житомирська область) в костелі Святої Варвари 14 березня 1850 р. місцева красуня Евеліна Ганська була повінчана з Оноре де Бальзаком. У цьому ж містечку тривалий час жив Фредерік Шопен, який крім написання музики також керував роботами з реставрації тамтешнього органу.

Ø НАЙКРУТІШИЙ УКРАЇНЕЦЬ. Українського пауерліфтера Дмитра Халаджі внесено до Книги рекордів Гіннесса, як автора більш ніж двох десятків рекордів.

2005 р. — дворазовий рекордсмен книги рекордів Гіннесса: 1 — «Камінь Бібона» (підняв мізинцем однієї руки камінь вагою 152 кг); 2 — «Чортова кузня» (поклав на груди 3 бетонних блоки вагою 700 кг, які були розбиті кувалдами, лежачи на цвяхах).
2005 р. — рекордсмен книги рекордів Росії (підйом лівою рукою вгору двох гирь вагою 122 кг; забивання цвяхів у дошку товщиною 4 см голою рукою на час — 15 цвяхів за 1 хвилину).
2006 р. — рекордсмен книги рекордів України та Росії («Хрест»: утримання на витягнутих в сторони руках гирь вагою по 64 кг протягом 4 секунд — так званий «тест Піддубного»).
2006 р. — встановлено 7 світових рекордів на Всесвітньому гирьовому марафоні в Мінську («Хрест Гокеншміта» — 7 раз порушено на мізинця з гирями по 32 кг; «Хрест Гокеншміта» — 1 раз порушено на мізинця з гирями по 48 кг; жим правою рукою двох гирь загальною вагою 92 кг, 8 повторень; жим двома руками чотирьох гир загальною вагою 112 кг, 15 повторень; підйом однією рукою ваги 110 кг вгору і жим другою — 48 кг; жонглювання 80-кілограмовою гирею на 5 кидків; поштовх на мізинці однієї правої руки людини вагою 110 кг на 20 повторень).
2006 р. — 2 рекорди для книги рекордів України: кидок на шию штанги вагою 150 кг (одне повторення) і штанги в 50 кг на 51 повторення.
2006 р. — 3 рекорди для книги рекордів України: 1) згинання арматурного прута діаметром 23 мм і довжиною 120 см зубами, 2) забивання голою рукою 5-ти цвяхів у дошку діаметром 4 см через лист бляхи 0,7 мм, 3) поштовх лівою рукою двох людей загальним вагою 147 кг, 3 повторення.
2007 р. — рекорд Книги рекордів України — підняв трубу вагою 860 кг, а через 10 хвилин — ще одну, 1022-кілограмову. Тим самим він побив 300-літній світовий рекорд британця Томмі Тофіана, який підняв три бочки з водою загальною вагою 800 кг.

Ø ТРОЯНДА У ВОЛОСІ. Волосина просвердлена по довжині та відполірована зверху і всередині до прозорості. У середину волосини вставлено виготовлену гілочку троянди, товщина якої 0,05 мм.
Українець Микола Сядристий хоч і не шульга, але підкував блоху та зробив ще величезну кількість неймовірних витворів мистецтва. Творчість цього майстра затвердила у світі появу нового поняття – «мікромініатюра», якого раніше не було ні в енциклопедіях, ні у словниках Найбільш повно його твори представлені в Московському політехнічному музеї, у постійній експозиції мікромініатюр в Києво-Печерському заповіднику і в Музеї мікромініатюр в Князівстві Андорра.

Учень: Чим повниться земля – руками золотими

Незламним духом вольності бринить,
Онуками, нащадками своїми,
Яким Бог дав на Україні жить.
І щоб сором не сліпив нам очі,
За лінь, байдужість, що нам душі рве,
Нехай збуваються слова пророчі:
Не вмерла Україна і не вмре!
Вона жива і буде довго жити,
Бо то є мати, що завжди одна!
Велика честь на нас лягає відродити,
Те, що плекала й пестила вона.

Дорогі діти! Ось і пролетів наш перший урок, я маю надію, що він для вас був корисним, адже Ви - майбутнє України. То ж своїми знаннями, працею, здобутками підносьте її культуру, своїми досягненнями славте її. Будьте гідними своїх предків, любіть рідну землю так, як заповідав великий Тарас, бережіть волю і незалежність України, поважайте свій народ і його мелодійну мову. Шануйте себе і свою гідність, і шановані будете іншими.

Використана література

1. В.Сосюра - « Україна моя молода»

2. Г.Сковорода « Вибрані твори»

3. П. Стрельницький « Україна –невідома»

4. Матеріали Вікіпедії – вільної енциклопедії

5. Гімн України, « Це моя земля»( Ірина Федишин), «Пісня про Україну»

ОСНОВНІ ОРІЄНТИРИ ВИХОВАННЯ УЧНІВ 1-11 КЛАСІВ У ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
http://www.docme.ru/doc/87673/osnovn%D1%96-or%D1%96%D1%94ntiri-vihovannya-uchn%D1%96v-1-11-klas%D1%96v

ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ДО СУСПІЛЬСТВА ТА ДЕРЖАВИ

Час і досі не загоїв рани, цей одвічний біль Афганістану…

Тема: « Час і досі не загоїв рани, цей одвічний біль Афганістану…»
Мета: Ознайомити учнів з передумовами афганської війни, донести до їхніх сердець основну думку: війна - це безумство, це невиправдана
жорстокість;виховувати в учнів почуття патріотизму, вміння співпереживати.

Обладнання: політична ката світу, фотографії, аудіо запис.

Хід роботи:

І. Організаційна частина
ІІ. Вступна частина
Війна — складне суспільно-політичне явище, пов’язане з розв’язанням протиріч між державами, народами, національними і соціальними групами з переходом до застосування засобів збройної боротьби, що відбувається у формі бойових дій між їх збройними силами. Це специфічна форма вияву соціальних відносин, у якій домінує збройна боротьба як продовження політики, що підпорядковує своїм цілям усі сфери суспільного життя.
Війна - усього-на-всього труслива втеча від проблем мирного часу.
Томас Манн
Війна – засіб розв’язання зубами політичного вузла, який не піддається язику.
Амброз Бірс
Війна – це більшою частиною каталог грубих помилок.
Вінстон Черчілль
Старики оголошують війну, а вмирати йдуть молоді.
Герберт Губер

ІІІ. Основна частина
Учитель. Дорогі учні! 15 лютого відзначають скорботний День пам'яті воїнів-афганців. Сьогодні ми з вами дізнаємось про героїв цієї страшної війни. Мені дуже хочеться, щоб поезії, пісні, розповіді, спогади, вистраждані в Афганістані і про Афганістан, пройшли крізь ваші юні серця, і ви зрозуміли, що найстрашніше і найбезглуздіше у світі - це війна. Ми повинні пам'ятати тих, хто її пережив, тих, хто не дожив, не доспівав, недокохав.
Що ми знаємо про афганську війну ? Можна розказати про ту страшну неоголошену війну, що розтяглася на довгих 10 років, мовою цифр. Будь-яка війна у цифрах - це моторошно й страшно.

Для кожного з більш ніж 600 тисяч тих, хто служив в Афгані, вона була і залишається своєю. Для тих, хто не повернувся : 9511 убитих у боях, 2386 померлих від ран, 817 - від хвороб, 1793 - чиї життя забрали аварії і катастрофи. І для живих. Ми повинні розуміти трагізм участі в афганській війні тоді ще радянських людей, бо через Афганістан пройшло їх з України більше 160 тисяч. У цій війні загинуло більше 15 тисяч наших солдатів, 35 тисяч було поранено, тисячі потрапили в полон.

1-й учень.(показує на карті) Афганістан - це держава , що знаходиться в Південно-Східній Азії, де проживає 17 млн. чоловік, з них 8 млн. - афганці, а решта - таджики, туркмени, узбеки, хазарейці.
До середини 70-х років це була одна з найвідсталіших країн світу.
Афганістан - це 70% гірської місцевості з бідною рослинністю, гірський хребет Гіндукуш з висотою гір до 7 - 8 тисяч метрів. 86 тисяч чоловік населення проживають в аулах, у злиднях. 3 млн. чоловік ведуть кочовий спосіб життя. Страшенна бідність, відсутність елементарної медичної допомоги, масова неписьменність серед населення, особливо серед жінок та дітей, висока смертність.
У квітні 1978 року афганський народ піднявся на боротьбу за краще життя, скинув монарха, проголосив Афганістан республікою.
2-й учень. Нова влада взяла курс на соціалізм. Було видано закони про ліквідацію лихварської заборгованості, скасування калиму при одруженні, про наділення селян землею, яка раніше була власністю поміщиків. Запровадили початкову освіту, надали право афганським жінкам зняти паранджу.
У мусульманських країнах такі закони були приречені на провал , бо суперечили нормам ісламу. Новий режим почав репресії проти духовенства, закривалися й руйнувалися мечеті. Племінні та етнічні вожді не визнавали нового уряду. Почали формуватися загони "маджахетів" ("борців за віру"). У країні спалахнула громадянська війна.
1-й учень. Щоб зрозуміти трагізм афганської війни, потрібно хоч трохи знати про її передумови. Розставити усе на свої місця можна лише зараз, коли доступнішою стає засекречена інформація.
Каталізатором військового втручання стала Квітнева революція 1978 року, про яку ми тільки що говорили. У результаті цього у грудні 1978 року між СРСР і Афганістаном був підписаний договір, за яким Радянський Союз зобов'язувався переозброїти афганську армію. Виходячи з цього, керівництво СРСР на чолі з Л.І. Брежнєвим продемонструвало готовність надати прокомуністичного режиму НДПА Бабрака Кармаля реальну воєнну підтримку.
27 грудня 1979 року були введені десантні частини в Баграм, Кабул та інші великі міста, а згодом вони втяглися у бойові дії по всій території. Присутність чужоземних військ викликали стихійний опір народу. Пік бойових дій припав на 1984 -1985 роки.
Учитель. (з розповіді Колоди В.В., полковника у відставці).
"Домислу чутки були різними, але ми вирішили, що нас відправляють в Іран. І дуже здивувались, коли довідались, що летимо в Афганістан. Перебуваючи над територією ДРА, я з кабіни пілота побачив заграву. Вирішив, що йде бій. Тоді горів ІЛ-76. Машина йдучи на посадку, врізалась у гірську вершину. Загинуло 7 членів екіпажу і 34 десантники ".
2-й учень. Нашим солдатам говорили, що вони виконують інтернаціональний обов'язок, тобто захищають братній народ.
І вони сліпо обдурені, "наводили лад" у тій країні "вогнем" і "мечем".

Вони вірили і думали, що продовжують подвиги й славу батьків і дідів, які виконували такі ж обов'язки в Іспанії, Угорщині, Чехії...
Афган плював їм кулями в обличчя. Брудна підступна війна... За що, за які ідеали, за чию Батьківщину, в ім'я якої мети загинули десятки тисяч юнаків ?.. Ті, що на місцях їх демобілізували хлопців, виконуючи секретні вказівки, потім казали, що "ми вас туди не направляли". Тоді хто ? Брежнєв, Андропов чи інші компартійні вожді ?.. Так, вони. Тодішня система взагалі.

1-й учень.
Засинають піски -
Невблаганно, пекучо і сухо,
А у флягах - ні грама, ні краплі води.
І прицільним свинцем
Звідусіль огризаються "духи",
Смерте, руку свою
Одведи, одведи, одведи...
2-й учень.
Їх немає вини - цих ошуканих юних Іванів,
що орошують кров'ю сипучі і згірклі піски.
Їм нема що робить
В цім далекім, чужому Афгані.
І за що побратими кладуть українські кістки?
1-й учень. Гинули не тільки українські юнаки, а й хлопці з усього Радянського Союзу, що були призвані на службу в Афганістан, гинули й афганці.
2-й учень. "За мусульманським звичаєм, наприклад, коли гине кревний або вояка, - вони не плачуть, не волають, не клянуть, а навпаки, мовчки дивляться і в думках своїх просять Аллаха помститися ворогові".
1-й учень. Скільки їх - юнаків - голубооких, русявих, чорнявих, одружених і тих, до яких не прийшло ще кохання, загинуло на тій землі. А для кількох сот юнаків війна ще й досі не закінчилася. Ті, хто сьогодні серед нас, пройшли сувору школу Афганістану. Колишні воїни-афганці працюють у різних галузях народного господарства.
Учитель. А як сьогодні можна не згадати наших земляків, які повернулись додому:
47 тисяч "афганців" досі не мають власного житла. Зараз в Україні потребують допомоги 1683 матерів, 505 вдів, 711 дітей-сиріт воїнів, які загинули в Афгані. Усім їм намагається зарадити Українська спілка ветеранів Афганістану на чолі з С. Червонопиським.

Учитель. Хто на пластмасових, хто на костилях, хто на власних. Вони все-таки повернулись. Не всі. Частину Бог забрав до себе. А вони так молилися до нього: і ті, що вірили, і ті, що стали вірити лише на війні. Можливо, ця віра і підтримувала їх, - віра в Бога, в Матір.
І невже можна забути оту згорьовану неньку, оту ранню сивину, оті виплакані сльози над цинковими хлопчиками, яких у Союз привозив "чорний тюльпан". Так називали літак, який щодоби вивозив гроби загиблих до Союзу...
І не можна не згадати розповіді автора однієї із статей газети "Нова доба".
"Одного разу, повертаючи з Києва в Черкаси, - згадує автор, водій автобуса увімкнув магнітофон. У салон долинув тихий перебіг гітарних струн і голос Розенбаума... Коли знаменитий бард завів пісню "Чорний тюльпан", кілька чоловіків встали. Це були молоді хлопці, і лише один серед них - літній чоловік. Всі вони, на загальний подив пасажирів, мовчки стояли, аж доки зазвучала інша пісня

Автор звернувсь до юнака, що знову сів на своє місце попереду нього:

- "Скажіть, чому ви слухали ту піню стоячи, а решта пасажирів сиділа ?

- Тому, що вони не знають того, що довелося пережити нам у "країні, що кулями нам плювала в обличчя". Це похоронний гімн Афганців. Ті, хто воював в Афгані, слухають цю пісню стоячи... Це стало неписаним законом для колишніх воїнів.

Пісня( Олександр Розенбаум - Чёрный Тюльпан).

1-й учень. І поки на Землі існують гарячі точки, і поки порушується біблійна заповідь "Не вбивай!", ми не повинні заспокоюватися. Там, де пролилася кров, виростає ненависть. Де виростає ненависть - сіється смерть.

Учитель. Хочу сьогодні згадати і про поетів-афганців. Василь Слапчук... Його поезії я використав у виховній годині. Доля хоч трохи, але милосердна до нього, бо залишила живим. Зараз він мешкає у місті Луцьку. З війни повернувся інвалідом.

Більше 50 років тому було покладено край фашизму. Діди наші думали, що та війна - остання. Вони не знали, що їх онуків також називатимуть ветеранами.

Давайте ж і ми з вами будемо пам'ятати ветеранів, виявлятимемо розуміння до тих, хто пройшов через війну, і для кого вона триває досі. У спогадах, снах і думках. Вони цього заслуговують.

Хай буде все, що має бути: І тихі радощі життя, І слів чужих важке каміння... Мені не требу співчуття. Мені потрібне розуміння.

Так, ми повинні розуміти їх.

Нехай же наша виховна година не закінчується і після дзвінка. Прийдіть додому, розкажіть про почуте своїм батькам, сусідам, однокласникам, бо про це повинен знати кожен, бо про це повинні пам'ятати всі.

IV. Підбиття підсумків

Обговорення причин, перебігу та наслідків війн.

ВИХОВНА ГОДИНА НА ТЕМУ:

« Ми ніколи про це не зможем забуть»

У загиблих й безмовних

Є відрада одна:

Полягли за Вітчизну-

Й врятувалась вона

( О.Твардовський)

69 мирних років….. багато це чи ні, кожен розсудить по своєму. Але, вдячність за мирне небо, за кожен тихий світанок і яскравий захід сонця живе в серцях поколінь людей, які бачили війну, чули про неї, слухали спогади, бачили старі фільми .

Роки летять, мов в небі журавлі

курличуть, зазивають нас з собою,

минає все, та пам'ять про війну

навіки в серці спомин залишає

Нелегке наше сьогодення не може заступити радості приходу весни, а разом з нею і Дня Перемоги. Цей день залишиться для нас завжди затьмареним від гіркоти втрат і осяяний сонцем Перемоги. Його наближували, як могли, люди, котрим було дуже нелегко в ті воєнні літа і яким найважче сьогодні. У довічному боргу наше покоління і перед тими ветеранами війни, кому пощастило пройти через чорнило битв і дожити до світлого Дня Перемоги. Все менше їх залишається в життєвому строю. Даються взнаки і опалена війною молодість, сирі окопи і бліндажі, голод і холод, хвороби і рани. їхні груди вкриті медалями, на скронях - сивина. Але вони пам'ятають ті страшні часи, хоч часто їм і не хочеться про них згадувати.

Пам'ятайте, друзі, цих людей довіку,

Тих, хто повернувся і поліг в боях.

І вклонімось всі ми низько до землі їм,

Квітами устелим їх тернистий шлях.

Мільйонам людей назавжди врізався в пам'ять перший день Великої Вітчизняної війни. Чорною тінню фашистської навали, димом пожеж, смертю і руїнами звалився він на нас. І враз неділя 22 червня 1941 року, мирний день відпочинку, обернувся довгими роками страждань.

Спинись, проклятий супостате,

На світ востаннє подивись:

За тіло матері розп'яте

Сини на пару піднялись

Мільйони людей в усьому світі знають про звіряче обличчя фашизму з книг, документальних та художніх фільмів. Все менше залишається тих, хто пам'ятає злочини фашистів зі свого трагічного досвіду.

На окупованій території гітлерівці знущалися над мирним населенням та військовополоненими. Вони масово розстрілювали жителів міст і сіл, не жаліючи ні старих, ні малих, піддавали нелюдським тортурам полонених солдатів і офіцерів, партизанів, підпільників, тисячами примусово вивозили працездатних громадян на каторжні роботи до Німеччини, руйнували пам'ятники національної культури, житлові будинки, підприємства, розкрадали майно громадян та загальнонаціональні цінності. Ідеологи фашизму проповідували надуману расову теорію про вищість арійської раси - раси господарів, покликаних керувати іншими народами.

Люто ненавиділи фашисти радянських людей, слов'янські народи - поляків, білорусів, українців, росіян. Розроблялися і виконувалися плани масового фізичного знищення, поневолення тих, хто залишився живим.

Сонце палило нестерпно, Гнулось садове гілля.

Падали яблука в серпень, Глухо стогнала земля.

Рвали снаряди їй груди. Всюди гриміла війна,

Падали скошені люди, їх не щадила війна.

Техніка знищення населення окупованих країн була садистською, сягнула небачених розмірів. Гітлерівці вкрили Європу павутиною похмурих катівень, організовували жахливі "фабрики смерті". Кров холоне в жилах при згадці про такі табори смерті, як Дахау, Освенцім, Майданек, Бухенвальд, Заксенхаузен та подібні їм, в яких по-звірячому закатовано й знищено декілька мільйонів чоловік. У концтаборах недолюдки творили злочини, яких історія людства ще не знала. Людей катували, практикували на них досліди, труїли газом, спалювали в крематоріях.

Для відбору німці ставили планку на висоті 120 см. Всі діти, які могли пройти під цією планкою, відправлялися до крематорію. Знаючи про це, діти витягувалися як тільки могли, піднімали вгору голови, стараючись потрапити до групи тих, кого залишають в живих...

Утилізовані "залишки" таборів смерті використовували. Одяг та взуття - у вжиток, волосся спалених в крематоріях жінок акуратно пакувалося в мішки і відправлялось на меблеві фабрики. Звірства фашистських загарбників носили масовий організований характер, були наслідками офіційних директив найвищих нацистських інстанцій

Вчитель.

Тільки на окупованій території СРСР фашисти замучили й знищили близько 10 млн. мирних жителів, в тому числі жінок, дітей, людей, похилого віку. Скрізь окупанти вводили примусову рабську працю з каторжним режимом. Мільйони людей, яких вивезли до Німеччини або залишили на окупованій території, утримувалися в неволі, як раби в давнину...

" Березень, 12, Ліозно, 1943 рік. Дорогий, добрий татусю!

Пишу я тобі листа з німецької неволі. Коли ти, татусю, будеш читати цього листа, мене в живих не буде. І моє прохання до тебе, батьку: покарай німецьких кровопивць. Це заповіт твоєї помираючої доні.

Кілька слів про маму. Коли повернешся, маму не шукай. її розстріляли німці. Коли допитувалися про тебе, офіцер бив її нагайкою по обличчю. Мама не витерпіла і гордо сказала: "Ви не злякаєте мене побоями. Я впевнена, що чоловік повернеться назад і викине вас, підлих загарбників, звідси геть." І офіцер вистрелив мамі в обличчя...

Татусю, мені сьогодні виповнилося 15 років, і якщо б зараз ти зустрів мене, то не впізнав би свою доню. Я стала дуже худенька, мої очі запали, коси мені постригли наголо, руки висохли, схожі на граблі. Коли я кашляю, з рота йде кров - мені відбили легені.

... я рабиня німецького барона, працюю у німця Шарлена прачкою, перу білизну, мию підлогу. Працюю дуже багато, а їм два рази на день в кориті разом з свинями.

Живу я в сараї де дрова, в кімнату мені заходити не можна. Два рази я втікала від господарів, але мене знаходив їхній двірник. Тоді сам барон зривав з мене сукню і бив ногами. Я втрачала свідомість. Потім на мене виливали відро води і кидали в підвал. Тільки смерть врятує мене від жорстоких побоїв.

Не хочу більше мучитися рабинею у проклятих, жорстоких німців... тату, відомсти за маму і за мене. Прощавай, добрий татусю, йду помирати...

Твоя доня "

До тебе, людино, звертаюсь:

Залиш на хвилинку щоденні турботи.

З собою побудь у глибокій скорботі,

Згадай чоловіка, товариша, брата,

Дружину, сестру чи посивілу матір

перед трагічною хвилиною мовчання

словами говорити неможливо.

Оця хвилина більше нам розкаже,

Ніж тисячі, а чи мільйони слів.

Солдатів подвиг, про який сьогодні

Дізнались ми, не вимовить словами,

А тільки серцем можна це сказати,

Але воно, на жаль, не має мови,

Лиш має біль. І тому я прошу

Солдатів пам'ять вшанувати мовчанням.

Хвилина мовчання.

У тиші урочистій до Пам'яті йдем,

Що в серці відлунює грізно.

У святому мовчанні над Вічним вогнем Схиляється наша Вітчизна.

Уклонимось тим, хто поліг у бою,

Хто покорив землю рідну собою.

Усім поіменно, хто впав у бою,

Хто відстояв нашу свободу.

Згадаємо всіх поіменно,

Серцем згадаємо своїм.

Це потрібно не мертвим,

Це потрібно живим.

ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ДО ЛЮДЕЙ
Година правової абетки "Не втомлюйся жити"

Година ознайомлення учнів з їх правами і обов'язками.

МЕТА: Ознайомити учнів із елементами правової культури:

правами, які записані у Конвенції ООН про права дитини, розвивати в учнів усвідомлення того, що вони мають права і права їх захищені державою, виховувати правову культуру учнів.

ОБЛАДНАННЯ: написи прав дитини, які кріпляться на дошку, на малюнок фігури дитини, написи термінів, права у малюнках.

Я маю право:

на ім`я

на життя

на приватне життя

на відпочинок

на освіту

на медичне обслуговування

ВЕДУЧИЙ.

Дорогі діти! У вашому житті настала найпрекрасніша, безтурботна пора дитинства.

Багато хто із нас, дорослих, хотів би стати дитиною, повернутися у той чарівний світ дитячих мрій. Адже про вас турбуються ваші батьки, одягають вас і годують, забезпечують всім необхідним. Хороші умови для навчання вам створюють вчителі, про вас дбають працівники їдальні, а коли ви захворіли, про вас турбуються медичні працівники.

Всім зрозуміло, що діти – це наше майбутнє, і держава намагається забезпечити дітям хороші умови для життя і розвитку. Життя інколи подає нам такі уроки, що ми волею – неволею починаємо відстоювати свої права, без яких ми – ніхто. Тому важливо знати сьогодні кожному хоча б ази правової абетки для захисту своїх прав.

За висновками всеукраїнського соціального опитування, 8% підлітків не знає жодного із прав, декларованих Конвенцією про права дитини.

Пісня «В Долині я народилась.»

Я родом звідти, де співають села,

Де танцями розгойдані мости,

Скажу я гордо, що я маю право,

На цій землі і жити, і рости.

Тут жайвір в полі служить охоронцем,

Природа рідна смуток розбива,

Тут, в Долині, під привітним сонцем

Лелека у дворі гніздо звива.

А вересень покличе у дорогу,

Знання, як скарб, до серця притулю,

І урочисто на лінійці в школі

Право навчатись з дітьми розділю.

А брати участь в конкурсах, змаганнях,

Це ви мені наснаги додаєте,

І я скажу відверто, без вагання:

Щаслива тим, що таке право є.

Я щиро всім в житті бажаю

Зростати гідними людьми,

Бо всі ми українці маєм право

На цій землі і жити, і рости.

ВЕДУЧА.

Дитина – найцінніший скарб. Пройде не одне тисячоліття, поки людство зрозуміє цю істину і прийме закони, які оберігатимуть дитину – найбільше наше багатство.

Права дитини – це певні можливості, які треба дітям для того, щоб жити і дорослішати. Діти мають особливе право на піклування та допомогу з боку держави. Але, на жаль, життя, здоров`я, навчання, щастя дітей усього світу недостатньо захищені.

ВЕДУЧИЙ.

Сьогодні 250 млн. дітей живе за рахунок важкої праці, жебрацтва, пограбувань, 30 млн. дітей у світі не можуть навчатися. Кожен рік від хвороб помирає 5 млн. дітей. Поширюється торгівля дітьми.

Використовують дітей, від яких відмовилися батьки, для пересадки органів. В Україні три чверті дітей з хронічними хворобами, з`явився новий тип дітей – діти вулиці.

Найваливіший міжнародно – правовий акт у цій галузі – це Конвенція про права дитини, схвалена на 44-й сесії Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року.

Головним завданням Конвенції є забезпечення дітей особливим піклуванням та допомогою. Конвенція визнає, що людині для повного та гармонійного розвитку необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові, розуміння. Дитина має бути повністю підготовлена до самостійного життя в суспільстві та вихована в дусі ідеалів, проголошених у статусі ООН, і, особливо, в мирі, гідності, терпимості, свободі, рівності.

ВЕДУЧИЙ.

Сьогодні ми ознайомимося із основними правами дитини, які проголошує Конвенція ООН.

(Входять діти із малюнком прав дитини згідно Конвенції, вішають написи на малюнок дитини, у руках якої напис: «Я маю право»).

1. Невід`ємне право дитини на життя.

ВЕДУЧА.

Життя кожної дитини є найціннішим не тільки для батьків. Кожна країна має забезпечувати гідне життя та здоровий розвиток дітей – своїх маленьких громадян. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя.

НІМИЙ КРИК

Мамо, ти чуєш, мамо,

Я вже живу віднині.

Мамо, вже б`ється серце

В мене, у новій людині.

Чуєш, як кров пульсує

В такт із твоєю, мамо.

Разом із твоїм серцем.

Моє стукотить так само.

Мамо, я жити хочу,

Рвуся до сонця, світла,

Чую, як сходить жито,

Чую, - земля розквітла.

Мамо, ти чуєш, мамо,

Я хочу на тебе дивитись,

Я так поспішаю, мамо,

До тебе на світ з`явитись.

Я хочу дивитись в очі,

Я хочу тебе любити,

Невже я багато хочу,

Мамо, я хочу жити.

Не вбивай," - глаголить заповідь свята,

І це ми всі повинні знати,

Із волі Божої прийшло у світ дитя,

Й ніхто не має права життя це обірвати.

2. Всі діти мають право на любов і піклування.

Дитина має право на піклування батьків, родичів, громади та держави.

Інтереси дітей є першочерговими.

Сієм дитині в серденьку ласку,

Мудрість і розум, віру у казку,

Мамину ніжність, татову силу,

Щоб була добра, щедра і мила.

Тебе любить – голубить матуся,

Тебе пестить і ніжить бабуся,

Любить – береже татусь,

Мудрості навча дідусь.

Всі дитятко люблять – плекають,

Щастям, любов'ю оберігають

.

3. Всі діти мають право на повноцінне харчування.

ВЕДУЧА.

Кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного розвитку. Батьки несуть відповідальність за забезпечення необхідного рівня життя дитини. Пам`ятай, від твого ставлення до здоров`я залежиш не тільки ти сам, а твоя позиція впливає на друзів, батьків та твоїх майбутніх дітей.

Та, щоб був ти все здоровим,

Ніколи не забувай,

Їж побільше вітамінів,

На природі побувай.

Зроби ранком ти зарядку,

Спати вчасно ти лягай.

Слухай матінку і тата,

Все це, чуєш? – Пам`ятай!!!

4. МАМА: І куди це ти, доню, збираєшся?

ДОНЬКА: На дискотеку, до школи.

МАМА: А уроки уже зробила?

ДОНЬКА: Які уроки, мамо? Завтра ж субота. І, крім того, я маю право на відпочинок.

ВЕДУЧИЙ.

Ст.31 частина 1 говорить, що усі діти мають право на відпочинок.

5. Усі діти мають право на освіту.

ВЕДУЧА.

Дитина має право на безкоштовну освіту. Держава зобов`язана забезпечити доступність вищої освіти для всіх на підставі здібностей.

Учися, дитино, Бог буде з тобою,

З любов'ю тебе шануватиме світ.

І житимеш вічно, не згине твій слід.

З ними можете гратися й ви

6. Усі діти мають право на ім`я.

ВЕДУЧИЙ.

В перші дні твого життя батьки подарували тобі ім'я. Від тебе, твоїх вчинків, від твоїх справ залежить, яким буде твоє ім'я: гучним чи десь непомітно розтане у розмаїтті інших імен.

Що в імені моїм,

Що в імені твоїм,

Про це сьогодні всім,

Як хочеш розповім.

Ім'я усім нам раз

Дається у житті,

Носи його ти так,

Щоб пам'ятали всі.

Бо цінність є тоді

Лиш імені твого,

Коли ти за життя

Прославить встиг його.

7. Учень: дитина має право на приватне життя.

Привіт, мамочко, я так зголодніла. Що у нас є їсти?

Ходімо на кухню. Слухай, а я не знала, що ти зустрічаєшся з Ігорем.

А ти як догадалася? Невже ти прочитала мого листа?

Так, а що тут такого?

Ти ж не мала на це права.

Я твоя мати. І я маю право знати все про особисте твоє життя.

Ні. Моїх листів ти не маєш права читати.

Я не маю права читати? Ану мерщій в свою кімнату.

8. Всі діти мають право на медичну допомогу.

Жодна дитина не може бути позбавлена доступу до ефективної охорони здоров'я.

І всі ви, діти, маєте право на медичну допомогу за найвищими стандартами, які реально може забезпечити держава.

Сонечко лагідно світить,

Вітер з хмаринками грає.

Веснонька землю голубить.

В квіти і трави вдягає.

Мамо, як добре в цім світі.

Мамо, я жити бажаю.

Порятуй від смерті, рідна.

Вилікуй мене, благаю.

Мамо, чому хворію?

Чом ти плачеш ночами?

Мамо, невже не зумію

батька обняти руками?

Чом на очах твоїх сльози?

Чом не всміхнешся ніколи?

Коли я піду до школи?

Ненько, чого ти ридаєш?

Мамо, невже помираю?

Як помогти, ти не знаєш,

Мамо, не хочу до раю.

Хочу я з вами бути,

Жити я маю право,

Врятуйте мене, люди,

Я прошу усіх вас, благаю.

(Сценка «У лікаря»)

У ЛІКАРЯ.

Учень. Ой, лікарю, у мене температура, а всередині коле, зовні пече, серце в п'ятах, голова важка, як гиря.

Лікар. Сідайте, хворий. Та не на стіл, а на стілець. Так, відкрийте рот , закрийте очі, витягніть руки вперед.

Учень (підказує). Лікарю, а чого ви б`єтесь. Я до вас лікуватись прийшов, а ви мене калічите. У мене й так у вусі стріляє, у спині коле.

Лікар. Заспокійтесь, хворий. Скажіть краще, в якому класі вчитеся?

Учень. У 8

Лікар. Які сьогодні уроки?

Учень. Ну, як звичайно алгебра, хімія , українська мова. Ось сьогодні контрольна робота з мови.

Лікар. Все ясно. У вас дуже небезпечна хвороба: Ісламанто Ганреноза симптом.

Учень. Що – що? Говоріть зрозуміло.

Лікар. Хвороба називається запалення хитрощів. Треба зробити укол.

Учень. Що? Який ще укол. Не хочу уколів. Я краще піду на контрольну роботу. (Тікає).

Лікар. Ну, ось, втік , а ще казав: «Не хочу вчитися, а хочу лікуватися».

СЦЕНКА «ЧЕРВОНА ШАПОЧКА І СІРИЙ ВОВК».

(Входить Червона Шапочка.)

Не боюся вовка я...

ВОВК.

Це хто тут такий хоробрий мене не боїться? А, стара знайома, Червона Шапочка, зараз я тебе з'їм.

ЧЕРВОНА ШАПОЧКА.

Не маєш права мене їсти. Кожна людина, в тому числі я, маю право на особисту недоторканість. Це по - перше, а по - друге, у мене цілий арсенал зброї. Ось, будь ласка, балончик з газом, пістолет, ніж, свисток. Ну що, злякався?

ВОВК.

Яке тут право? Ось у мене всі права. Мій шлунок потребує їжі, і я повинен його слухатися.

ЧЕРВОНА ШАПОЧКА.

Останнє попередження. Я стріляю.

ВОВК.

Добре, добре. Я йду. Ну, що за життя настало? Всі мають право на недоторканість: і Червона Шапочка, і троє поросят, і навіть заєць. А мені що робити, кого їсти? Я ж з голоду скоро помру.

ЧЕРВОНА ШАПОЧКА.

Не сумуй, візьми ось цукерку, вона дуже смачна. Якщо обіцяєш нас не торкати, ідеш зі мною до бабусі в гості, вона нас пригостить смачним пирогом.

ВОВК. Добре вже, обіцяю, пішли.

ВЕДУЧИЙ.

Конвенція ООН про права людини має 54 статті, написані вони 6 мовами. ООН має комітет з прав дитини, кожна держава йому звітує про заходи, які вжито згідно з Конвенцією. Він же досліджує, як у країнах дотримуються права.

ВЕДУЧА.

Існує багато інших прав, які ти маєш знати й реалізувати щодня. Але пам'ятай: твоє право не повинно порушувати права інших. Від народження ти маєш певні права, які гарантовані і захищаються державою.

Отже, які основні права зафіксовані в Конвенції ООН про права дитини?

ВЕДУЧИЙ.

На життя, на любов і піклування, на достатнє харчування, на охорону здоров'я,

На свободу думки, совісті і релігії, на відпочинок і дозвілля, на освіту.

ВЕДУЧА.

Великий педагог В.О. Сухомлинський казав: « Сьогодні – діти, завтра – народ!»

Звичайно, діти – майбутнє нащої країни, і від вашого розвитку, знань, вмінь залежатиме, якою буде наша Україна.

«Діти – живі квіти землі»,- писав Горький. І як кожній квітці потрібні певні погодні умови для повного розвитку, так і дітям потрібно створити необхідні умови для їх нормального життя. Тож не втомлюймось жити, цінуймо кожну мить.

Не втомлюймось жити –

Життя таке прекрасне.

І кожному лиш раз воно дано.

Біжить струмком,

Летиь щоденно птахом,

Міняється, мов кадри у кіно.

Ми право маєм дихати повітрям,

Спостерігати за хвостом комет,

І милуватись піснею веселки,

І зустрічати з вирію лелек.

Ми маєм право працювати досхочу,

Виконувати справу до душі.

Тому завжди пишатись буду,

Що маю право жить на цій землі

ВЕДУЧИЙ.

Дитина – це вічна музика, і слухати її потрібно вміти.

ВЕДУЧА.

Дитинство – найважливіший період у житті людини, і тому неохідно створити дітям найкращі умови життя для всебічного розвику.

Нам разом гарно жити,

Бо кожен з вас несе для нас,

Найкраще, що є в людині,

На радість нам, батькам, гостям і

Нашій Батьківщині.

І пам`ятатимуть наші серця про ваші

Турботи, відданість, ласку.

І стане схожим наше життя

На добру, мудру і щасливу казку.
ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ДО ПРИРОДИ

          ЕКОЛОГІЧНА ГРА

       « ЩАСЛИВИЙ ВИПАДОК»



Все, що довкола тебе є:
Поля, і гори, й ріки —
Все на святій Землі твоє
Від роду і навіки.

Це ліс, що піснею дзвенить,
Коли весна прилине,
Метелик, що на цвіт летить
До кущика калини.

Гаряче сонечко вгорі,
А в нічку — зорі ясні,
І клен крислатий у дворі,
І квіточки прекрасні.

Струмок і чисте джерело,
Моря і океани,
Повітря, холод, і тепло,
І дощики, й тумани.

Верба, що низько до струмка
Спустила довге гілля,
А в небі хмаронька легка —
Усе це й є довкілля.



                            Мета: розширення екологічних знань.

.

„Далі, далі...”

Питання для першої команди

1.                Назвіть    найбільш „безмовну” тварину на землі.    (Жираф)

2.                Картина, що зображує природу.    (Пейзаж)

3.                Помешкання для земноводних та плазунів.    (Терраріум)

4.                Птах, який нерухомо може висіти у повітрі і літати у зворотному напрямку. (Колібрі)

5.                Який птах носить назву танцю?    (Чечітка)

6.                Яку рослину нашої місцевості називають „живим компасом”? (Пижму)

7.                Ніхто не лякає, а вся тремтить?    (Осика)

8.                Яку квітку в Америці називають квіткою богів?    (Чорнобривці)

9.                Хто раніше з'являється навесні: комахи чи кажани?    (Комахи)

10.          Ласощі комара.    (Людина)

11.          Зовнішня частина дерева.    (Кора)

12.          На якому материку нема жодної річки?    (На Антарктиді)

13.          Яка трава найвища у світі?        (Бамбук)

14.          У якого птаха співають і самки і самці?  (Снігурів)

15.          Назвіть найглибше у світі озеро.   (Байкал)

16.          У якого ссавця серце важить 1 тонну?        (Синій кит)

17.          Узагальнена назва сукупності тварин.    (Фауна)

(Підведення підсумків)

Питання для другої команди

1.                Які тварини сплять з відкритими очима? (Риби, бо не мають повік, змії –    у них повіки зрослися)

2.                Які комахи можуть сигналізувати про радіоактивність?    (Мурашки)

3.                Узагальнена назва сукупності рослин. (Флора)

4.                Який найкрупніший плазун живе в наш час на Землі?  (Крокодил)

5.                Яку квітку вперше взяли під охорону? (Едельвейс, 1978 р., Швейцарія)

6.                Чому синицю називають синицею? (Тому, що вона співає „синь-синь”)

7.                Як називається шерсть вівці.    (Руно)

8.                Назвіть найбільшу ягоду в світі.    (Гарбуз)

9.                Басейн з водою для морських тварин.        (Океанаріум)

10.          Яка рослина розкидає найбільшу кількість насіння?    (Тополя)

11.          Якої речовини, від якої залежить теплопровідність, немає в пустелі?    (Води)

12.          Які тварини легше всього переносять низьку температуру?    (Кішки)

13.          Яка змія найбільша?    (Анаконда)

14.          Які квіти плачуть перед дощем?        (Плакун-трава, бальзамін) *

15.          Яка тварина зовсім не вживає води?        (Коала)

16.          Які птахи ночують, зариваючись у сніг?        (Гагари)

17.          Скажіть, що може „впасти”, залишаючись висіти на стіні?   (Барометр)

(Підведення підсумків. Гейм закінчився з рахунком...)

Вчитель: Ну, що? Стомилися? Для того, щоб ви трішки відпочили перед наступним геймом, я пропоную послухати чарівну мелодію, яка співзвучна з зимовим пейзажем за вікном.

(Звучить музика, демонструються слайди)

Оголошую другий гейм „Заморочки із мішечка”. Першу заморочку я пропоную витягти команді...

1. Яка рослина поширилася в Україні після нашестя татар? (Аїр. Татари возили кореневище з собою, вважаючи, що ця      рослина очищує воду. Перепливаючи на конях річки, вони кидали в них кореневища, які швидко вкорінювалися. Цю рослину ще називають татарським зіллям. Здавна відомі лікарські властивості аїру)

2. Чому весною шпаки і галки сідають на коней, корів, овець?      (Птахи вищіпують із тварин шерсть для побудови гнізд)

3. Якими словами треба продовжити вислів Антуана де Сент-Екзюпері, який вустами Маленького принца сказав: „Є таке правило: ти прокинувся, вдягнувся, причепурився, доглянь...”.     Що?        (свою планету)

Ведучий:    І дійсно, який філософський зміст у цих словах. Продовжуємо.

4. Скільки очей у бджоли?        (П'ять: три маленьких на маківці і два великих спереду).

5. Цей овоч – ласощі і ліки. Його високо шанували, йому поклонялися, його використовували в релігійних ритуалах. Стародавні лікарі Гіппократ і Галлен використовували його при лікуванні різних захворювань. Якщо й приймати ліки, то не в пілюлях і капсулах, а у вигляді цього овоча, головне багатство якого – каротин.    (Морква).

6. Як ви вважаєте, що з'явилося першим: яйце чи курка? Чому? Це питання хвилювало не одне покоління вчених, між ними роками точилися суперечки і лише за допомогою палеонтологів ми знаємо правильну відповідь. Чи знаєте її ви?

(Курка з'явилася раніше, ніж яйце. Адже перші кури були          живородними, а яйцеродними вони стали, коли змінилися          кліматичні умови).

(Підведення підсумків)

Ведуча: Цікаво було почути ваші відповіді на мої запитання. А зараз прийшов час перевірити, як ви підготувалися до цієї гри.

Я оголошую міні-гейм    „Ти – мені, я – тобі”.

(Кожна команда задає суперникові    своє    запитання, яке вона    підготувала завчасно)

Нарешті ми підійшли до найцікавішого і найтаємничішого гейму „Темна конячка”.

(Підведення підсумків гейму)

А тепер перед найвідповідальнішим, бо він останній, геймом, я пропоную послухати пісню.

(Лунає пісня)

Ведуча:    Оголошую останній гейм    „Гонка за лідером”.

1.                Який птах нашої місцевості висиджує і вигодовує пташенят взимку?    (Шишкар)

2.                Як називається повітряна оболонка Землі?    (Атмосфера)

3.                Назвіть найдовшу рослину.    (Ліана)

4.                Який птах напередодні зими біліє?        (Куріпка)

5.                Назва земної кори?        (Літосфера)

6.                Які рослини не містять хлорофілу?    (Гриби)

7.                Найвище дерево на Землі.    (Евкаліпт)

8.                Як називається птах, який має найтепліший пух?    (Гагара)

9.                Пристрій для визначення сторін горизонту.    (Компас)

10.          Яка тварина першою побувала в космосі?    (Собака Лайка)

11.          У якій квітці ночують комахи?    (Дзвоник)

12.          Яку рослину називають „травою від 99 хвороб”?    (Звіробій)

13.          Чемпіон серед тварин із стрибків у довжину?    (Кенгуру)

14.          Якого кольору квітка папороті?    (Папороть не має квітки)

15.          У кого із мешканців моря найвищий інтелект?    (Дельфіни)

16.          Що трапиться, коли в море потрапить крапля смоли?    (Янтар)

(Підведення підсумків гри, нагородження переможців)

Ведуча:    Дякую командам за участь у нашій грі. Хочу завершити такими словами:

В природі все буденне і святкове,

І дивне, незвичайне, і просте.

Є зміст в листку,

Є зміст в пташиній мові,

В усьому, що зів'яло і цвіте.

Все загадкове, потаємне, зриме,
Нашіптує мені: люби, живи!
І грає вітер синіми очима

На променях зеленої трави.

І чую я, як в серці зріє слово,

І папороть надій моїх цвіте…

В природі все буденне і святкове

А може, просто кажучи, святе!
- ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ДО МИСТЕЦТВА
Мистецький альманах
Особливості розвитку декоративно-прикладного мистецтва

на Кіровоградщині у ХХ ст.

Декоративно-прикладне мистецтво можна вважати одним чи не найпершим з видів образотворчого мистецтва, який з’явився у людському житті. Як тільки людина навчилася виготовляти одяг, посуд та зброю, вона почала позначати їх символами та знаками, які надавали речам особистісних характеристик приналежності до тієї чи іншої родини, групи, племені, а згодом перетворювалися у систему орнаментальних прикрас, за якими нині ми можемо визначати їх національну та часову приналежність. Зміни історичних обставин і суспільно-політичних формацій безсумнівно впливали на розвиток цього виду мистецтва. У ХХ ст. декоративно-прикладне мистецтво увійшло двома напрямками – як народна творчість з її традиціоналізмом, відданістю надбанням минулого, і професійне - з його пошуками все нових і нових мистецьких форм, стильових напрямків, образів індивідуального самовиразу. Нерідко ці шляхи перетиналися і художники, взаємозбагачуючись новими думками і мистецькими ідеями, продукували особливі мистецькі ознаки, притаманні тій чи іншій спільноті.

Так, саме у ХХ ст. відома по всій Наддніпрянщині неполивна кераміка с. Цвітного стала розписною. В 1913-1914 рр. в селі діяла керамічна майстерня під керівництвом Миколи Бібіка, де навчали розписувати посуд. Але швидко ця традиція не прижилася і лише у 1930-х рр. посуд почали розмальовувати підполивним способом. Цей досвід перейняли у майстрів с.Опішня Полтавської області. Так з’являються у цвітненській кераміці мотиви квітів ромашки і тюльпанів, ягід, винограду. Дно таць починають прикрашати квітами й листочками, малювали також птахів. Це було не копіювання, а переосмислення досвіду і на його основі налаштування власних орнаментальних мотивів.

В селі Цвітному працювали такі народні майстри: Марко та Василь Кучеренки, Агій Койда, Аврам Кабак, Каленик Головко, Сергій та Мар’яна Свороба, Михайло Погрібний. Найвідомішим цвітненським майстром був Агій Койда (1898-1991), за взірцями якого до другої половини 1960-х рр. розмальовувалася цвітненська кераміка. Пізніше почали надходити зразки-альбоми з Києва на основі переспівів українських вишивок, що, звісновеликою мірою, нівелювало особливості місцевого колориту і цвітненська кераміка, перенасичена зовнішніми впливами, поступово втрачає своє обличчя, а наприкінці ХХ ст. зовсім зникає з мистецької мапи України. Хоча основну роль у знищенні цього, як і багатьох інших осередків відіграли політичні та економічні чинники того часу, а саме - націленість радянської системи господарювання на укрупнення виробництва, згортання індивідуальних майстерень та створення промислових артілей. Переведення виробництва глиняних виробів на потік знищував особу майстра як художника. Поступово відбувалися докорінні зміни насамперед у способі мистецького мислення головних носіїв народної традиції – сільських майстрів, що призвело до порушення системи традиційних художньо-естетичних цінностей, а це в свою чергу обумовило трансформацію і втрату місцевих художніх традицій.

Перед другою світовою війною бригада гончарів с. Цвітне перетворилася у промартіль. У повоєнний час стала цехом Олександрівського райпромкомбінату. Глину перестали видобувати з місцевих копалень, а почали завозити з Жовтих Вод, що на Дніпропетровщині. У 1980-х рр. виробництво повністю почало занепадати і опинилося згодом у складі Світловодського заводу скла. Виробничі площі було приватизовано, а обладнання для механічного виготовлення кераміки продано.

І, як зазначає доктор мистецтвознавства Ю. Лащук: «Якщо на межі ХІХ-ХХ ст. в Україні існувало майже 800 гончарних промислів, то нині їх можна перерахувати на пальцях».

Така ж доля спіткала і традиційний осередок килимарства та ткацтва в селі Липняжка Добровеличківського району Кіровоградської області, де виготовляли килими, рядна, доріжки, художні полотна, одяг, речі повсякденного вжитку.

На початку 1929 року народні майстрині с. Липняжка були об’єднані в місцеву артіль «Червоний килим», яка спеціалізувалася на виготовленні гладких двобічних килимів, що являли собою цупку вовняну тканину з полотняним переплетінням. Липняжські килими мали широку популярність не лише в Україні, але і за кордоном.

В 1934р. відбулося об’єднання липняжських та добровеличківських майстринь в районну промартіль на основі осередку «Червоний килим», який вирізнявся високою якістю та професіоналізмом майстринь. Про це свідчить, наприклад, такий факт, що після першої виставки українського народного мистецтва в м. Києві групу килимарниць, а саме: О.Домброван, Г.Денисенко, М.Головатенко було запрошено до роботи у центральній експериментальній майстерні (Державний музей українського народного декоративного мистецтва у Києві).

Під час німецької окупації артіль не працювала, але вже в другій половині 1944р., тепер уже «Об’єднаний килимарний цех», започаткував виготовлення гобеленів, ковдр, ряден та іншого. Він має велике просторе приміщення та 25 робочих верстатів.

На жаль, в 1979р. цех було скорочено за нерентабельністю та переведено в інше приміщення, а в 1991р. він взагалі припинив своє існування. Приміщення було продано, а майстрів забуто. Нині твори відомих в Україні майстринь-килимарниць перебійного ткацтва – О. Паскал, Л.Вовенко, Н.Мірошніченко та інших можна побачити лише в музейних колекціях.
В той же час беззаперечним є вплив народних майстрів декоративно-прикладного мистецтва на творчість професійних художників Кіровограда в різних мистецьких жанрах. Особливо це стосується кінця 1960-х - початку 1970-х рр., коли промислові зразки цвітненської кераміки заповнюють полиці магазинів Кіровоградщини. З’являються глечики з написами «молоко», «сметана», «домашня ковбаса», тарілки з крученими квітами, баранці, леви і куманці. Звісно, це були речі масового вжитку, але їх присутність в повсякденному побуті у великій кількості сприяла зацікавленості українською традиційною культурою.

ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ДО ПРАЦІ
-              Як вибрати професію після школи
  Не знаєш, як вибрати професію після школи? Головне, що слід врахувати - це особисті здібності. Адже не можна мріяти, наприклад, про роботу фінансиста або банківського службовця, не розбираючись в математиці. Істотно полегшить завдання спеціальний тест - вибір професії. Або, кажучи інакше, - профорієнтація. Ти проходиш тест, відповідаючи на питання з різних шкільних предметів (хімії, алгебри, фізики, історії, літератури і т.д.), який допоможе оцінити твій характер, інтереси, а так само рівень інтелекту. Це і буде твоя професійна орієнтація.
  
  Такі тести включені практично в усі збірники психологічних тестів, тому їх без зусиль можна пройти самостійно або за допомогою психолога. У свою чергу, психолог допоможе вірно, оцінити результати тесту і зробити правильний висновок, що стосується вибору професії після школи. Крім цього, добре було б дізнатися, які професії найбільш популярні у роботодавців, і на які зросте попит у найближчі роки. Помічниками у цьому питанні можуть стати веб-сайти, журнали і газети з пошуку працевлаштування, а так само психологічні прогнози і власне розсудливість.
  
  Як вибрати професію до знаку Зодіаку
  
  Як варіант, на сьогоднішній день, можна вибрати професію за гороскопом, тобто по знаках Зодіаку. Дотримуючись порад зірок, можна, наприклад, не тільки вибрати собі одяг, парфуми або правильно побудувати відносини з близькою людиною, але й обрати професію. Тест на виявлення особистих якостей, при підборі спеціальності так само рекомендується пройти. Але зараз поговоримо про те, що радять астрологи кожному знаку Зодіаку.
  
  Овен (21 березня - 20 квітня)
  
  Має схильність до керівництва, успішно працює в галузі юриспруденції, хірургії і військової справи. Інтелектуальний знак. Більшість Овнів - обдаровані оратори і письменники. Можуть знайти застосування в журналістиці, на радіо і телебаченні. Не люблять одноманітності та монотонності.
  
  Телець (21 квітня -21 травня)
  
  Прагне до матеріального забезпечення і творчого самовираження. Тельці - прекрасні актори і музиканти, методичних та терплячі бізнесмени. Колеги їх поважають і цінують. Представники цього знаку відмінно справляються з розрахунками. Часто віддають перевагу сільськогосподарської професії.
  
  Близнюки (22 травня -21 червня)
  
  Люблять поєднання інтелекту та швидкості реакції. Чудові кравці, дантисти і ювеліри. Схильні до мистецтва, поезії і мовам. Успішно працюють у сфері торгівлі. Не виносять критики. Близнюки винахідливі, а також фонтанують ідеями.
  
  Рак (22 червня - 22 липня)
  
  Чудові кулінари, декоратори, дизайнери інтер'єрів, а так само педагоги. Їм подобається працювати з дітьми. Працьовиті й акуратні. Раки володіють творчим підходом до роботи. Найчастіше обирають ту роботу, яка приносить задоволення і радість.
  
  Лев (23 липня -. 23 серпня)
  
  Знак, який жадає поклоніння і любові. Заради цього Леви готові неймовірно багато працювати. Обожнюють театр. Все, що роблять люди даного знаку, просякнуте творчістю й оригінальністю. Їм підходить організаторська і суспільна діяльність.
  
  Діва (24 серпня - 23 вересня)
  
  Пунктуальні, завжди тверезо мислять. Воліють редакторську та дослідницьку роботу. Уважні, добрі доктора, фармацевти, вчителі. Діви дуже відповідальні. Володіють критичним складом розуму, акуратністю, точністю, а так само сумлінністю.
  
  Терези (24 вересня - 23 жовтня)
  
  Відмінні адвокати, дипломати, церковники. Прагнуть до гармонії та світу. Серед Терезів багато художників, артистів. Як правило, віддають перевагу праву. Легко ладнають з людьми, але при цьому не допускають нервозності й бруду.
  
  Скорпіон (24 жовтня - 22 листопада)
  
  Люди даного знаку Зодіаку люблять роботу, яка вимагає складності, багато уяви, сил, волі і мужності. Тонкі психологи і відмінні хірурги. Часто працюють в технічних, фізичних, хімічних лабораторіях. Успішні спортсмени. Наполегливі і працелюбні.
  
  Стрілець (23 листопада - 21 грудня)
  
  Інтелігентні, врівноважені, глибокі люди. Прекрасні мислителі і філософи. Вибирають професію ветеринара, церковника, лектора. Стрільці волелюбні. Обожнюють подорожувати і часто міняти місце проживання.
  
  Козерог (22 грудня - 20 січня)
  
  Представники цього знаку ґрунтовні й завзяті у житті. Чітко рухаються до поставленої мети. Козероги - старанні й акуратні бізнесмени, ремісники, архітектори, а також інженери. Мають схильність до фінансової сфери діяльності. Успішні, скрупульозні і безкомпромісні.
  
  Водолій (21 січня -19 лютого)
  
  Люди - генії. Їм підвладна будь-яка професія. Вони наділені артистичним талантом, гарним смаком, магнетичним тяжінням. У роботі уникають монотонності і рутини. Щасливі в політичній, науковій і громадській діяльності.
  
  Риби (20 лютого - 20 березня)
  
  Практичні і цілеспрямовані, артистичні, містичні й мрійливі. Більшість людей цього знаку Зодіаку належать мистецтву. Мають дивну інтуїцію, життєве розумінням. Прекрасні громадські діячі, викладачі, психіатри, лікарі.
  
  Тести до ІІІ змістової лінії Ціннісне ставлення до праці
  
  Тести до ІІІ змістової лінії
  
  Ціннісне ставлення до праці
  
  1.    Чи може професія бути вашим захопленням ?
  
  Так         Ні
  
  2.    Чи готі ви з упевненістю відповісти, що уже визначились з майбутньою професією?
  
  Так       Ні
  
  3.    Професії ваших батьків вплинули на вибір вашої майбутньої професії ?
  
  Так       Ні
  
  4.    Допомога батькам – це …
  
  а) обов’язок
  
  б) примусова праця
  
  в) навчання трудової діяльності
  
  5.    Навчання в школі – це…
  
  а) фізична праця
  
  б) розумова правця
  
  в) розвага
  
  6. Із скількох років можна займатись трудовою діяльністю?
  
  а) з шести
  
  б) з двадцяти
  
  в) з шістнадцяти
  
  7. Космонавт – це професія, яка входить до галузі народного господарства?
  
  Так        Ні
  
  8. Психолог – це …
  
  а) професія освітньої галузі
  
  б) галузь народного господарства
  
  в) галузь сільського господарства
  
  9. Хлібороб – це той, хто випікає хліб ?
  
  Так        Ні
  
  10. Чи можна салат «Олів’є» вважати українською стравою?
  
  Так       Ні
  
  11. Чи кожну жінку можна назвати кухаркою ?
  
  Так      Ні
  
  12. За кожну працю ми обов’язково маємо отримувати платню ?
  
  Так      Ні
  - ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ДО СЕБЕ
  Мобінг. Як запобігти цькуванню школярів?
  
  Можливо для когось поняття “мобінг” є не знайомим, проте більшість сучасних вчителів стикалися з цим явищем в ході роботи. Отож, мобінг — поняття, яке вперше вжив Хайнц Лейманн — німецький фахівець в галузі індустріальної психології. За визначенням Лейманна, мобінг можна охарактеризувати як психологічний терор, що включає систематично повторюване вороже й неетичне поводження одного або декількох людей, спрямоване проти іншої людини, в основному однієї. Поширеними та популярними “інструментами” мобінгу є ізоляція, поливання брудом, безперестанна критика, поширення пліток, висміювання дій, зовнішності, тощо.
  
  На сьогодні, мобінг — актуальна та болюча проблема, яку можна помітити у великій кількості українських шкіл. Об’єктом мобінгу, як правило, стає дитини, на думку однолітків, не схожа на інших, дивна. Така дитина може мати дефекти зовнішності, проблеми зі здоров’ям, відрізнятися за поведінкою. Будь-яка дрібниця, як то акцент, чи стиль одягу нерідко стає поштовхом до цькування. Часто жертвами мобінгу стають новачки.
  
  Чому мобінг — це вкрай небезпечно? Якими є наслідки цькування?
  
  1.    Низька самооцінка
  
  2.    Погіршення самопочуття, проблеми зі здоров’ям.
  
  3.    Самотність.
  
  4.    Агресія.
  
  5.    Невротичні захворювання.
  
  6.    Думки про самогубство, а нерідко й спроби його скоєння.
  
  Як ви можете запобігти цькуванню у вашій школі?
  
  Часто вчителі радять дітям не звертати увагу на знущання, “бути розсудливішим, розумнішим”. На практиці такий метод лише підсилює бажання знущатися над “жертвою” ще сильніше. Насмішки та образи поступово можуть змінитися стусанами, штовханнями.
  
  Вчителі та вихователі мають звертати увагу на прояв ознак мобінгу в дитячому колективі. Не можна цькування та знущання над однокласником списати на дитячі балощі, які скоро припиняться. Буде добре, якщо соціально-психологічна служба вашої школи буде проводити соціомоніторинг та діагностику соціально-психологічного клімату класу хоча б 2 рази на рік. Цих заходів буде достатньо для того, аби виявити дітей, які зазнають утискань з боку однолітків, а також тих, хто сильний до знущань над іншими.
  Як самі кривдники, так і їх батьки мають розуміти, що знущання над іншою людиною карається не лише статутом школи, а й карним кодексом.