ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ, ВОНИ ВІДХОДЯТЬ В НЕБЕСА….

З очей мільйонів – сльози потекли;
Серцямільйонів – болем умивались… .
Серця ж Героїв битись не могли,
І очі їхні вже не відкривались.

Небесна Сотня – у небесний світ
Полинувши, для нас сказала – жити!
Тож оправдати долі їхніх літ –
Обов`язок народної еліти.

На небі спокій їх чекає вже;
І Вічна Пам`ять на землі настала.
За них ми Богу молимосьлише,
Та промовляєм: Слава! Слава! Слава!

20 лютого минає друга річниця смерті нашого земляка Віктора Чмиленка.  Він загинув на Майдані від кулі снайпера, коли намагався надати допомогу пораненому побратиму.  Життя людини мирної професії, фермера Віктора Чмиленка було, без перебільшення, постійною боротьбою за справедливість,  за землю,яку він обробляв, за  Україну,майбутнє трьох дітей. Він нічого не боявся. Не умів мовчати і залишатися пасивним спостерігачем, коли стикався з несправедливістю. За землю, за справедливість, за майбутнє він все життя воював з місцевою владою.За це і вийшов на Майдан.

Обидва діди Віктора Чмиленка загинули від рук радянської влади. У одного відібрали землю, заарештували за критику колективізаціїі  та розстріляли. Другого – відправили на Соловки. Звідти він не повернувся.

Можливо,  саме тому життєвим принципом Героя стало: це моя земля, я на ній господар, я – влада в моїй країні, тому що я – частина українського народу, тому що тут полягли в землю мої діди. Все своє свідоме життя Віктор Чмиленко боровся з адміністративною бюрократією, міліцейським та прокурорським свавіллям, «кумівством» та панібратством в органах влади.

З перших днів Майдану він стояв пліч-о-пліч з побратимами, та сином. « Я люблю своїх дітей, тому я тут, це мій свідомий вибір» - згадує слова Віктора побратим.

« У кожної людини є свій час щоб прокинутись: хтось прокинеться сьогодні, хтось завтра, а когось треба буде підіймати. Головне, дати людині час», - говорив герой Небесної Сотні.

                "А час і досі не загоїв рани, 

               цей одвічний біль Афганістану"

  Урок -реквієм був проведений у класі. Старі фото, пісні воєнних років звучали в класі . Учні також відвідали захід, який відбувся в кімнаті бойової слави нашої школи.

                    Тиждень англійської мови розпочався!!!!

Конкурси, розгадування ребусів, пісні та танці англійською, конкурс валентинок , квест на знаваців мови, театральна постановка " Ромео та Джульєта" , " Червона шапочка" - все у програмі тижня

конкурс на кращу розмальовку букви англійського алфавіту

 

Валентинки для друзів

  Злинська ЗШ№2 І –ІІІ ступенів  Ковальова Л.І. класний керівник 9 класу

Волонтерський рух як одна  із складових частин патріотичного виховання

учнів в умовах сучасного навчального закладу

                                                        В дитинстві відкриваєш материк,

                                                        який назветься потім  - Батьківщина.

                                                                                                Л.Костенко

Так коротко і ясно можна показати роль патріотичного виховання у школі. Адже патріотизм – це любов і відповідальність. Любов до рідної землі, на якій ти народився, та відповідальність за її долю та долю твого народу. Патріотизм – це практичність. В Україні немає постійних друзів та постійних ворогів, є лише постійні інтереси нашої держави. І ми бачимо сьогодні яскравий приклад того, як найкращий друг і брат став Україні жорстоким, непримиренним ворогом. Зрілій людині дуже важко це усвідомити і прийняти, ми намагаємось знайти виправдання діям протилежної сторони.   Дитина  ж сприймає це як тверду дійсність, чітко і ясно розуміє – в Україні іде війна, гинуть люди, ворог очевидний – той, хто постачає зброю і боєприпаси, хто зазіхнув на цілісність та суверенітет нашої держави. З ворогом треба боротися,  боротися  всіма доступними засобами.  Але коли ти сидиш за партою, це зробити дуже складно. Тому єдиний вихід – підтримати тих , хто стоїть на сторожі цілісності нашої держави, хто боронить її кордони на Сході України, добрим словом, зробленим своїми руками оберегом, солодким печивом, яке нагадає  воїну у далекому краї рідну домівку .  Девіз  « Мені не байдуже»  влучно передає настрої волонтерського загону «Злинські отамани». Активна життєва позиція, власна точка зору на події у нашій країні дають змогу учням проводити роботу у різних  напрямках : від прибирання пам’ятників на кладовищах, збору коштів для хворого на лейкоз хлопчика,  до збору новорічних подарунків для воїнів  АТО. Дитячі листи, новорічні побажання, іграшки, малюнки, солодощі – все від чистого серця і з найкращими побажаннями в Новому році для воїнів – односельчан,  які несуть службу у зоні АТО. А побажання у всіх одне – миру  нашій країні, розквіту, процвітання. Саме через такі моменти у житті учнів, а не сухі стандартні лекції про патріотизм,  і формується сила та характер, почуття громадянина своєї держави, здатного в майбутньому бути гідним громадянином, здатним захистити свою сім’ю і  державу.

Пусть в год огненной мартышкиИдут дела и разные делишки...
Пусть рожи корчит, строит глазки,
Но даст пожить немного в сказке,
Мартышка пусть шалит и шутит,Но воду в доме пусть не мутит...
Под нашу дудку пусть попляшет,
Врагам всем кулачком помашет!
Добра нам разного натащит
И ничего от нас не стащит.
По курсу доллара пусть стукнет лапкой
И зелень нам несет охапкой,
И срочно заморозит евро,
Чтоб не трепал он взлетом нервы.
Найдет для отдыха местечко,
Хотелось б только не на печке,
Чтоб в море все же мы плескались,
И живы после все остались....
Пускай танцует хоть вприсядку,
Но призовет весь мир к порядку,
Других ведь дел невпроворот,
Пусть год спокойным будет, вот!
©http://millionstatusov.ru/statusy/newyear.html

                           Подарунки під ялинку для воїнів АТО 
                              від учнів нашої щколи 

Учні 9 класу Крижановський Саша та Новікова Юля пишуть листи воїнам з побажаннями на новорічні свята

Пакування подарунків перед відправкою